Справа №752/2958/25
Провадження №2/752/4093/25
15 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк кредит Дніпро») та відповідачем укладено кредитний договір № 22033000417203, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 74400 грн. строком до 01.10.2025 зі сплатою процентів на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості.
11.04.2024 між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд капітал» укладено договір факторингу №11/04/24, у відповідності до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступає ТОВ «Санфорд капітал» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Відповідач свої зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 143071,76 грн., з яких залишок простроченого кредиту - 73135,76 грн., залишок прострочених комісій - 69936 грн.
Просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 143071,76 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200 грн. та витрати по сплаті судового збору.
07.02.2025 постановлено ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Зважаючи на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
01.10.2020 між АТ «Банк кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір № 22033000417203 за умовами якого банк надав кредит в сумі 74400 грн. на споживчі потреби, строком на 60 місяців до 01.10.2025, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування ними та комісію.
Пунктом 1.2 договору № 22033000417203 встановлено фіксовану процентну ставку на строкову заборгованість у розмірі 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56% річних. Цим же пунктом встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 01.10.2020 по 31.01.2022 - 5 % від суми кредиту; з 01.02.2022 по 30.04.2023 - 4 % від суми кредиту; з 01.05.2023 по 31.07.2024 - 3% від суми кредиту; з 01.08.2024 по 01.10.2025 - 1,95 % від суми кредиту.
Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору №22033000417203 платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредитом здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівноправних) платежів.
Розділом 4 кредитного договору «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за цим договором» (колонка 8 графіку). Загальний розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування за період з 01.11.2020 по 01.10.2025 складає 155682 грн.
Згідно з випискою по банківському рахунку за період з 01.10.2020 по 10.04.2024 відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату послуг та товарів.
11.04.2024 між АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд капітал» укладено договір факторингу №11/04/2024, у відповідності до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступає ТОВ «Санфорд капітал» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Відповідно до реєстру права вимог ТОВ «Санфорд капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором №22033000417203, укладеним з ОСОБА_1 , у розмірі 143073,59 грн., з яких залишок простроченого кредиту - 73135,76 грн., залишок прострочених комісій - 69936 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 1, 83 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, зробленого АТ «Банк кредит Дніпро», за кредитним договором від 01.10.2020 № 22033000417203 станом на 10.04.2024 заборгованість відповідача становить 143073,57 грн., з яких залишок простроченого кредиту - 73135,76 грн., залишок прострочених комісій - 69936 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 1, 81 грн.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 01.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір № 22033000417203, відповідно до умов якого кредитор зобов'язувався надати відповідачу кредит у розмірі 74400 строком до 01.10.2025 зі сплатою процентів та комісії на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості.
Позикодавець свої зобов'язання за укладеним договором виконав, на відміну від позичальника, який своєчасно до встановленого графіку не повертав грошові кошти в строк та розмірі, визначених умовами кредитних договорів, тобто не виконував свої зобов'язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачем не надано.
За таких обставин, суд з вважає, що позивач до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк кредит Дніпро» та відповідачем, обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 22033000417203, розмір якої становить 73135,76 грн., тобто позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 69936 грн. суд зазначає наступне.
Умовами кредитного договору від 01.10.2020 було погоджено, що відповідач сплачує щомісячну комісію за обслуговування кредиту з 01.10.2020 по 31.01.2022 - 5 % від суми кредиту; з 01.02.2022 по 30.04.2023 - 4 % від суми кредиту; з 01.05.2023 по 31.07.2024 - 3% від суми кредиту; з 01.08.2024 по 01.10.2025 - 1,95 % від суми кредиту.
Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін.
Розділом 4 кредитного договору «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за цим договором» (колонка 8 графіку). Загальний розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування за період з 01.11.2020 по 01.10.2025 складає 155682 грн.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Однак, встановивши у кредитному договорі № 22033000417203 від 01.10.2020 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що АТ «Банк кредит Дніпро» не зазначив, а позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 69936 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу були надані підтверджуючи документи.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51,11%) у розмірі 1238,08 грн. та судові витрати по оплаті витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51,11%) у розмірі 3679,92 грн.
Загалом сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4918 грн. (1238,08 грн. + 3679,92 грн.= 4918 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» заборгованість за кредитним договором від 01.10.2020 № 22033000417203 у розмірі 73135 (сімдесят три тисячі сто тридцять п'ять) грн. 76 коп. та судові витрати в розмірі 4918 (чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.
Відмовити у задоволені решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська площа, буд. 21, 5-й поверх, примі. 68,69, код ЄДРПОУ 43575686.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення складене 15.07.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова