Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4650/25
Номер провадження 2/711/2235/25
про закриття провадження в справі в частині позовних вимог
15 липня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретарів судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
25 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, через підсистему «Електронний суд», звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений із відповідачем ОСОБА_2 , а також стягнути аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 26.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 40 хв 15 липня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гаврилов Д.О. в судове засідання не з'явилися, причин не прибуття в судове засідання суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: відповідно шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу реєстрації місця проживання (а.с.39) та направлення судової повістки про виклик до суду до кабінету у підсистему «Електронний суд» (а.с.29,33).
Пунктами 1, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є : день вручення судової повістки під розписку та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гаврилов Д.О. були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Водночас представник позивача адвокат Гаврилов Д.О. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує повністю (вхідний №28311 від 15.07.2025).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 15 липня 2025 року о 08 год 40 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву до суду не направив.
Факт належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи підтверджується довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання рекомендованого листа, яким відповідачу направлялась судова повістка про виклик до суду, із зазначенням причин для повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.34).
Пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас відповідач ОСОБА_2 15.07.2025 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутність, проти задоволення позову в частині розірвання шлюбу не заперечував, а щодо стягнення аліментів, то поклався на розсуд суду. Крім того, до означеної заяви відповідачем долучено посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого він є особою з інвалідністю 2 групи (вхідний №28354 від 15.07.2025).
У зв'язку із викладеним суд вирішив проводити судове засідання у відсутність як позивача та її представника, так і відповідача, з підстав, передбачених ч.1 ст.223 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на неявку у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції представника позивача та відповідача, висловлені письмово, дійшов таких висновків.
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного із відповідачем ОСОБА_2 , а також про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 26.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 07.10.2022 між сторонами укладено шлюб, який цього ж дня був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 2349.
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом із матір'ю та є дитиною з інвалідністю.
Як стверджує позивач, на даний час шлюб розпався, подальше сімейне життя і збереження сім'ї неможливо, оскільки сторони втратили один до одного почуття любові і поваги, з відповідачем разом вони не проживають, фактично шлюбні відносини припнились, спільне господарство не ведеться, відповідач має іншу сім'ю.
У зв'язку із цим позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зареєстрований 07.10.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального упарвління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 2349.
Також позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі 1/4 (однієї чверті) його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.05.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Означену позовну вимогу позивач обгрунтовує тим, що на утриманні позивача перебувє син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.
Статею 8 Закону України «Про охорону дитинства'передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З огляду на викладене позивач просить суд задовольнити позовну заяву і в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення в цивільній справі №711/4650/25, дійшов висновку, що означена цивільна справа, в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає закриттю з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З аналізу наведеної норми процесуального права, суд робить висновок, що закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, можливе за умови, що рішенням, яке набрало законної сили, вирішено вимоги, які є тотожними позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Тотожними вважаються вимоги, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Аналогічні висновки щодо практики застосування п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) та постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі №490/4184/17 (провадження № 61-13809ск20), що судом застосовуються з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Готуючи справу до судового розгляду, суд, у програмі автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3» Придніпровського районного суду м. Черкаси, виявив обліково-статистичну картку на цивільну справу (позовне провадження) №711/4215/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.09.2021 у справі №711/4215/21 позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживає по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини були задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.07.2021 та до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд перевірив факт набрання рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17.09.2021 у справі №711/4215/21 законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 18 жовтня 2021 року (реєстраційний номер рішення: 99848143).
З аналізу позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 26.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття, що є предметом розгляду цивільної справи №711/4650/25, та відповідної вимоги, що була предметом судового розгляду цивільної справи №711/4215/21, суд робить висновок, що означена позовна вимога, вирішена по суті в справі № 711/4215/21, в результаті чого ухвалене судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.07.2021 та до досягнення дитиною повноліття.
У цьому контексті суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що суб'єктний склад учасників як під час розгляду Придніпровським районним судом м.Черкаси цивільної справи №711/4215/21, так і під час розгляду цим же судом цивільної справи №711/4650/25 є тотожним, а саме: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 .
Також тотожними є предмет та підстави позову в означеній частині, а саме: стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Такий висновок суду грунтується на тому, що як вид та розмір аліментів (1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), так і дитина, на утримання якої позивач ОСОБА_1 , просить суд стягнути аліменти (малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є повністю тотожними цим позовним вимогам, які були предметом розгляду Придніпровським районним судом м.Черкаси цивільної справи №711/4215/21, рішення у якій набрало законної сили і яким означену позовну вимогу позивача судом задоволено.
Підстави позову як у цивільній справі №711/4650/25, так і в цивільній справі №711/4215/21, рішення у якій набрало законної сили, також є тотожними, а саме: перебування на утриманні позивача сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю та проживає разом з матір'ю, хоча обоє батьків зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, аналіз правовідносин у цивільній справі №711/4650/24 та цивільній справі №711/4215/21 свідчить про їх тотожні як суб'єктний склад, так і предмети та підстави позову.
При цьому, суд, аналізуючи зміст судового рішення у цивільній справі №711/4215/21 та матеріали цивільної справи №711/4650/25, вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин принцип Ne bis de adem re sit actio, який полягає у тому, що нe можна двічі вчиняти позов за тією ж самою справою.
Застосування вказаного принципу відповідає практиці його застосування, що викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2021 року у справі №610/959/20 (провадження № 61-19505ск20) та від 15 березня 2021 року у справі №490/4184/17 (провадження № 61-13809ск20).
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі №711/4650/25, в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 26.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття, закрити з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, тобто у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись ст.223, 247, п.3 ч.1 ст. 255, ст. 256, 258, 259, 260, 261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд
провадження в цивільній справі №711/4650/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 26.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття, закрити з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи положення частини 2 статті 256 ЦПК України, відповідно до яких у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала складена та підписана суддею 15 липня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко