Справа № 570/1889/25
Номер провадження 2/570/1284/2025
30 червня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Атаманюк С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24.04.2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач), в особі представника Лисенко О.С. із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року у розмірі 20 480,00 грн. та покласти на відповідача понесені судові витрати.
Короткий зміст заяв по суті справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 23.07.2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 98 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Окрім того між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було погоджено Графік платежів за договором про споживчий кредит № 21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року, що відображено у паспорті споживчого кредиту, а також Заявці кредитного договору №21.07.2024-100000887.
Так, позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду з позовною заявою утворилась заборгованість у розмірі 20 480,00 грн., з яких 7 850,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 750,00 грн. - заборгованість по процентах, 1 200,00 грн. - додаткова комісія, 3 680,00 грн. - неустойка.
З урахуванням викладеного, ТОВ "Споживчий центр" просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року, а також понесені судові витрати.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 23.07.2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки від 23.07.2024 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону, укладено кредитний договір №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у Заявці (п. 3.3 Пропозиції).
Сума кредиту 8 000 грн. Строк на який надається кредит 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 28.10.2024 року. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). Процентна ставка «Стандарт» - 1,5% за один день користування кредитом протягом перших 4 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - 1% за один день користування, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Денна процента ставка - 1.49% за 1 (один) день користування кредитом - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 400 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 400 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка - 80 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5168-75ХХ-ХХХХ-4627 (п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 17 Заявки).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8 000,00 грн. підтверджено платіжним документом ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» за Вих.№50-1804 від 18.04.2025, який видано на підставі договору з ТзОВ «Споживчий Центр» на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 р., відповідно до якого ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» перерахувало грошові кошти від ТзОВ «Споживчий Центр» в розмірі 8 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 461280198, призначення платежу: видача за договором кредиту №21.07.2024-100000887.
Зазначені реквізити банківської карти у платіжному документі співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі (заявці) №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплачував заборгованість по кредитному договору, однак не в повному обсязі, а тому згідно з довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 480,00 грн., з яких 7 850,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 750,00 грн. - заборгованість по процентах, 1 200,00 грн. - додаткова комісія, 3 680,00 грн. - неустойка.
Доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідач не надав.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Порушенням зобов'язання згідно ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч.ч.1, 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, провівши аналіз законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року, за яким отримав кредит на суму 8 000 грн. строком на 98 днів на умовах платності та поворотності, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем отримано кошти та сторонами узгоджено істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, процентна ставка та порядок нарахування відсотків.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 8 000 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором перед кредитодавцем в повному обсязі не виконав, заборгованість за всією сумою кредиту не погасив, про що наведено у розрахунку заборгованості, який надано ТОВ «Споживчий центр», у зв'язку з чим за відповідачем, за розрахунками позивача, утворився борг на загальну суму 20 480,00 грн., з яких 7 850,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 750,00 грн. - заборгованість по процентах, 1 200,00 грн. - додаткова комісія, 3 680,00 грн. - неустойка.
Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування укладення кредитного договору, а також доказів погашення заборгованості по кредиту.
Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий розрахунок не суперечить умовам Кредитного договору.
Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки для кредитних договорів з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21.08.2024).
Оскільки Кредитний договір №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року укладений між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору та при нарахуванні процентів за користування ОСОБА_1 кредитом слід ураховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1% відповідно до вимог ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості наданому ТОВ «Споживчий центр» розмір відсоткової ставки, нарахованої ОСОБА_1 за користування кредитом, відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому суд погоджується з розміром нарахованих процентів за користування ОСОБА_1 кредитом у розмірі 7 750,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 1 200,00 грн. посилаючись на наступне.
Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування»
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної відсоткової ставки за договором про споживчий кредит (дали - Правила про споживчий кредит). Цією ж Постановою визнано такою, що втратила чинність, Постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування та загальну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачеві детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строками, створеними у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі суми погашення основного боргу, сплати відсотків за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, зазначеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на призначених, що платежі банку за послуги залишаються незмінними та складаються протягом ряду дій договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що допускають зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включення до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути включена на момент зарахування загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, це витрати споживача, включаючи відсотки за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (в тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживаємо і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й підтверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчої кредитної комісії з обслуговування кредитної заборгованості.
Такий правовий висновок викладений зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту та додаткової комісії у розмірі 1 200,00 грн., а також вимоги про стягнення такої додаткової комісії з відповідача, суддя вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Що стосується стягнення з відповідача розміру неустойки у сумі 3 680,00 грн., суддя зазначає наступне.
Так, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, нарахована за умовами Кредитного договору №21.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року неустойка в розмірі 3 680,00 грн. має бути списана кредитодавцем (позикодавцем) без стягнення із відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами законодавства, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 16 800, 00 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7 850,00 грн., заборгованість по процентах - 7 750 грн., додаткова комісія - 1 200,00 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в пропорційному розмірі до задоволений позовних вимог, що становить 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 12 коп. (2422,40 грн.*16800,00 грн./20480,00 грн.); в іншій частині сплачений судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-13, 15, 17-19, 23, 76-82, 89, 92, 95, 128, 141, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 267, 268, 272-279, 284, 288-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.07.2024-100000887 від 23.07.2024 року у розмірі 16 800, 00 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7 850,00 грн., заборгованість по процентах - 7 750 грн., додаткова комісія - 1 200,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 12 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 липня 2025 року.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код за ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гладишева Х.В.