Справа № 562/2174/25
15.07.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181130000209 від 30.05.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Здолбунів Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,29 травня 2025 року, приблизно о 16 годині 20 хвилині (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи неподалік кафе «Люкс», по вулиці Шевченка, м. Здолбунів, Рівненської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не усвідомлюючи суспільної небезпеки своїх дій, не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді заподіяння ОСОБА_5 смерті, хоча міг і повинен був передбачитинаніс не менше двох ударів кулаками рук в обличчя останньому, внаслідок чого ОСОБА_5 впав та вдарився головою об асфальтобетонне покриття, що призвело до виникнення у потерпілого тілесних ушкоджень, а саме: субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів, крововиливів в речовину головного мозку та перелому кісток основи черепа, які виникли після надання тілу потерпілого прискорення (нанесення удару кулаком в ділянку обличчя) з послідуючим його падінням з вертикального або близько до нього положення та лівою половиною потиличної ділянки голови об тупий предмет (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), та відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх нанесення, внаслідок отримання яких ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України визнав повністю, не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують та дав суду показання аналогічні до формулювання обвинувачення. Зазначив, що про скоєне шкодує. У вчиненому щиро розкаявся, зобов'язався повернутися у військову частину для подальшого проходження військової служби, просив суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву від 15.07.2025 року, у якій просив судовий розгляд провести без його участі, що з огляду на положення ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. При обранні міри покарання обвинуваченому поклався на думку суду.
Беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд за згодою учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 119 КК України, які виразились у вбивстві, вчиненому через необережність.
При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, думку потерпілого, позицію прокурора, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, свою вину визнав повністю, характеризуючі дані, на даний час військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, раніше судимий, стан його здоров'я, те, що на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Враховуючи вище викладене, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.
Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченого ст. 75 КК України з покладенням на нього певних обов'язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку командира військової частини, а в разі звільнення з військової служби - органом пробації.
При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного основного покарання, обставини, що характеризують обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України. Зазначається, що справедливість покарання визначається з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини. При прийнятті такого рішення, суд враховує, що через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до набрання вироком законної сили.
Обвинувачений не заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На думку суду, ураховуючи призначене ОСОБА_4 покарання, дане клопотання підлягає задоволенню, у зв'язку з чим до обвинуваченого, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, необхідно застосувати до набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 131-132, 177, 178, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, на період військової служби ОСОБА_4 нагляд за ним, як за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин. У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби, такий нагляд здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього такі обов'язки: прибувати на вимогу до прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 покласти на прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03.06.2025 року (справа №562/1795/25) - скасувати.
Речові докази, а саме:
- паперовий конверт білого кольору, в якому упаковано зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з лівої руки трупа ОСОБА_5 ; паперовий конверт білого кольору в якому упаковано зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з правої руки трупа ОСОБА_5 ; паперовий конверт білого кольору в якому упаковано зразки волосся з потиличної ділянки голови трупа ОСОБА_5 ; паперовий конверт білого кольору в якому упаковано зразки волосся з скроневої ділянки голови трупа ОСОБА_5 ; паперовий конверт білого кольору в якому упаковано зразки волосся з тім'яної ділянки голови трупа ОСОБА_5 ; паперовий конверт білого кольору в якому упаковано зразки волосся з лобної ділянки голови трупа ОСОБА_5 ; дактилокарта заповнена на ім'я ОСОБА_5 ; футболку чорного кольору; штани темно-зеленого кольору з ременем світлого кольору; шкарпетки сірого кольору з оранжевою вставкою, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити.
- ДВД диск, на якому містяться матеріали відеозапису, на якому зафіксовано частину події, яка відбувалася 29.05.2025 року близько 16.21 год., неподалік кафе «Люкс» по вул. Шевченка, м. Здолбунів, Рівненської області, які було надано неповнолітнім свідком ОСОБА_7 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Документи кримінального провадження № 12025181130000209 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1