Справа №534/2853/24
Провадження №3/534/794/24
14 липня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області 30.09.2024 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №592001, складений 22.09.2024 відносно ОСОБА_1 . Так, 22.09.2024 близько 10 год 50 хв за адресою: вул. Гірників, буд. 26, м. Горішні Плавні, ОСОБА_1 вигулював собаку породи “Боксер» без намордника, внаслідок чого собака вкусила іншу собаку, що спричинило смерть останньої, чим завдав матеріальної та психологічної шкоди потерпілому. Працівники поліції кваліфікували діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
У силу вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Статтею 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил тримання собак і котів, зокрема за вигул собак, що належать до переліку небезпечних порід, без намордника.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки громадян та дотримання правил тримання тварин.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає у вигулюванні собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Отже, для встановлення наявності в діянні ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, необхідно встановити, чи відноситься собака, яка йому належить до собак небезпечних порід.
Так, згідно з Переліком небезпечних порід собак, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1041 від 09.11.2022, собаки породи “Боксер» не входять до переліку небезпечних порід. Таким чином, вигул собаки породи “Боксер» без намордника не є порушенням, передбаченим ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки зазначена порода не підпадає під вимоги щодо обов'язкового використання намордника.
У матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції, письмові пояснення свідків. Зазначені докази не доводять, що ОСОБА_1 порушив правила вигулу собак, передбачені ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки собака породи “Боксер» не належить до переліку небезпечних порід.
Отже, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, оскільки в його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення.
Крім того, практикою ЄСПЛ вироблено стандарти щодо того, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певна особа має доводити в суді, а також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в такий спосіб неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Малофєєва проти Росії» від 30.08.2013, п.п.117-120).
Суд вважає, що вмінені ОСОБА_1 обставини адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження. Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути порушення правил вигулу собак, що належать до переліку небезпечних порід, що могло завдати чи завдало шкоди здоров'ю або майну.
З огляду на наведене, сам лише факт завдання шкоди іншій собаці не може свідчити про вчинення адміністративного правопорушення в розумінні вимог ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки порода “Боксер» не підпадає під визначення небезпечної породи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; усі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оскільки усі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися судом на користь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суддя впевнився, що з досліджених у судовому засіданні доказів слідує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу адміністративного правопорушення, інкримінованого особі та передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 283, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.Ю. Комарова