Справа № 372/2558/25
Провадження № 2-1468/25
14 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В травні 2025 року представник ТОВ «Селфі Кредит» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 26.06.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1595209. У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 98 970 грн., а тому з підстав стягнення наявної заборгованості позивач змушений звернутися до суду.
20.05.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
16.06.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Царьова М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що позивач не надає докази про надсилання відповідачу повідомлення з одноразовим ідентифікатором, реєстрації відповідача на сайті кредитора (створення логіну та паролю), а також не надано доказів проведення ідентифікації відповідача. Крім цього, матеріали справи не містять жодних квитанцій або інших первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про факт перерахування відповідачу коштів.
07.07.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - Жеваги К.В. надійшла відповідь на відзив, в якій остання вказала, що відповідач ознайомлений з порядком укладення договорів та умовами кредитування, оскільки крім спірного кредитного договору, останній укладав ще 14 подібних договорів. Вважає доводи представника відповідача необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Встановлено, що перед укладенням Кредитного договору Товариство шляхом розміщення на власному Веб-сайті надало Клієнту доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де, серед іншого, міститься інформація про тарифи, ціни та умови надання фінансових послуг, порядок їх надання, Правила та примірний кредитний договір, що планується до укладення, при цьому, Клієнт повинен підтвердити, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, проставляючи відповідну відмітку і інформаційно-комунікаційній системі Товариства, за допомогою якої здійснюється оформлення кредитів.
Відповідно до п.п.7.1.2 Правил, під час першого етапу реєстрації в ІКС Товариства споживачу надаються для ознайомлення та прийняття гіперпосилання на Правила, Публічну пропозицію на використання аналогів підписів, Згоду на обробку персональних даних та доступ до кредитної історії Споживача. Споживач натискає відповідну клавішу, яка виражає згоду Споживача продовжувати дії в ІКС Товариства, підтверджує, що ознайомлений зі змістом Правил, Публічної пропозиції на використання аналогів підписів, приймає їх в повному обсязі та надає Згоду на обробку персональних даних та доступ до своєї кредитної історії.
Пунктом 7.1.3 Правил, встановлено, що після проходження першого етапу реєстрації, Товариство направляє Споживачу вказаними засобами зв'язку (на номер мобільного телефону) код, що є електронним підписом Споживача, який Споживач вводить в спеціальну форму. За результатами такого вводу формується Електронне повідомлення Товариству. У разі правильно вказано коду, Товариство створює обліковий запис Споживача в ІКС Товариства та споживач здійснює перший ідентифікований вхід до Особистого кабінету, де продовжує Реєстрацію.
Отже, на підставі вказаної процедури відповідач здійснив реєстрацію (створив свій Особистий кабінет) в ІКС Товариства та заповнив заявку на отримання кредиту.
Товариство за результатом розгляду заявки надіслало відповідачу пропозицію укласти електронний договір (оферту), який містить усі істотні умови, шляхом розміщення його у особистому кабінеті Клієнта. Споживач погодився з пропозицією (офертою), натиснувши кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ» у особистому кабінеті, після чого Товариство надіслало засобами зв'язку, на вказаний відповідачем при заповненні заявки на отримання кредиту номер: +380688642518, одноразовий ідентифікатор у вигляді коду Х039, який останнім було введено та підписано Договір. При введенні коду на сайті Товариства цим самим направлено Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором, що являється датою укладення Договору.
Дата та час отримання Товариством електронного повідомлення була зафіксована у Договорі у розділі «Реквізити та підписи сторін».
Тобто, 26.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1595209 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short», згідно з яким позивач надав грошові кошти в розмірі 11000 грн. зі строком користування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Крім того, між позивачем та відповідачем 27.06.2024 року було укладено Додаткову угоду до Договору № 1595209 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short» від 27.06.2024 року, якою відповідно до п. 1 Сторони домовились збільшити суму кредиту на 5000 грн.
Таким чином, п.1.2 Договору викладено в новій редакції, а саме: «сума кредиту складає 16 000 грн.».
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день.
Відповідно до внесених змін, загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 86 250 грн.
Згідно п.п.1.9.1 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних.
Згідно з п.п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови договору про надання споживчого кредиту та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 11 000 грн. та 5 000 грн. на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , що підтверджується копіями листів ТОВ «ПЕЙТЕК» 03.04.2025 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 05.05.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Селфі Кредит» становить 98 970 грн., з яких 16 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 74 970 грн. заборгованість по процентам, 8 000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити наявну кредитну заборгованість. Однак всі звернення та вимоги позивача щодо добровільного погашення заборгованості за Кредитним договором позичальником задоволені не були, сума боргу за Кредитним договором залишається непогашеною.
При вирішенні спору суд приймає до уваги те, що ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст.639 ч.2 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Таким чином, на думку суду, позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1595209 від 26.06.2024 року сумі 90 970 грн., яка складається з наступного: 16 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 74 970 грн. заборгованість по процентах, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8 000 грн., суд приходить до наступного.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено 01.08.2024 року, відповідно і штрафні санкції нараховані після 24.02.2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2226,60 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., що відповідатиме принципу розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1595209 від 26.06.2024 року у розмірі 90 970 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2226,60 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього стягнути 96 196,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ 43979069, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.
Суддя: Т.В.Проць