Справа № 366/467/25
Номер провадження 1-кс/366/430/25
08.07.2025 с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК «МРІЯ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024100110000154, внесеному в ЄРДР 22.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
І. Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання
Представник ТОВ «СГВК «МРІЯ», ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/31164/23-к від 28.07.2023 шляхом заборони розпорядження, використання, проведення будівельних та інших робіт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222080700:01:007:0001; 3222080700:01:005:0100; 3222080700:03:005:0106; 3222080700:03:012:0046; 3222080700:03:012:0053; 3222080700:03:005:0105, які перебувають у власності Іванківської селищної ради та у постійному користуванні ТОВ «СГВК «МРІЯ».
Клопотання мотивоване тим, що в подальшому накладенні арешту відпала потреба, оскільки постановою слідчого від 12.12.2024 кримінальне провадження закрите, а ухвалою Іванківського районного суду від 20.02.2025 підтверджено законність закриття кримінального провадження. Водночас, земельні ділянки продовжують перебувати під арештом, чим унеможливлюється право ТОВ користуватись ними.
ІІ. Встановлені слідчим суддею обставини
З наданих представником ТОВ матеріалів клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею встановлено таке.
28.07.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/31164/23-к в рамках кримінального провадження № 62023100110000053 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури про арешт майна та вирішено накласти арешт із забороною розпорядження, використання, проведення будівельних та інших робіт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222080700:01:007:0001; 3222080700:01:005:0100; 3222080700:03:005:0106; 3222080700:03:012:0046; 3222080700:03:012:0053; 3222080700:03:005:0105, які перебувають у власності Іванківської селищної ради та у постійному користуванні ТОВ «СГВК «МРІЯ». Також заборонено уповноваженим посадовим особам вчиняти будь-які дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У провадженні відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження № 62024100110000154, відомості про яке внесені в ЄРДР 22.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
З наданої ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 20.02.2025 у справі № 366/467/25 (провадження №1-кс/366/119/25) вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000154 проводилось за фактом того, що невідомі службові особи Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, за попередньою змовою із службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, можливо змінюють цільове призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення у межах м. Ірпінь та Бориспільського району Київської області з метою подальшого їх виділення на користь приватних осіб, в результаті чого державі спричинено тяжких наслідків. Водночас під час слідства встановлено, що службовими особами сектору № 1 відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов?язків, на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої на замовлення ТОВ «СІВК МРІЯ», внесено відомості до поземельних книг про зміну цільового призначення земельних ділянок загальною площею 334,96 га, які знаходяться на території Іванківської селищної територіальної громади Київської області, із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення.
Кримінальне провадження № 62024100110000154, відомості про яке внесені в ЄРДР 22.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке є виділеним з кримінального провадження № 62023100110000053, внесеного в ЄРДР 27.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
Постановою прокурора відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської області ОСОБА_3 від 23.07.2024 підслідність кримінального провадження № 62024100110000154 визначена за Вишгородським РУП ГУНП в Київській області.
12.12.2024 постановою слідчої ВРЗЗКС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ця постанова була предметом судового контролю слідчого судді Іванківського районного суду.
20.02.2025 у задоволені скарги ТОВ «СГВК «МРІЯ» на постанову слідчої від 12.12.2024 відмовлено. Ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 62024100110000154, яке є виділеним з кримінального провадження № 62023100110000053, в рамках якого накладено арешт на земельні ділянки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва закрито, рішення про закриття кримінального провадження набрало законної сили.
Підслідність кримінального провадження № 62024100110000154, до винесення постанови про закриття кримінального провадження, за постановою прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської області від 23.07.2024 визначена за Вишгородським РУП ГУНП в Київській області.
ІІІ. Оцінка слідчого судді
3.1. Щодо прийнятності поданого клопотання
На розгляд слідчого судді поставлене питання про скасування арешту майна, на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження, яке є закритим і рішення про закриття набрало законної сили.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22, провадження №51-4350кмо23).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
За положеннями п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
За ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають щодо майна, арештованого у кримінальному поводження, яке в подальшому закрито, з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин поводитись як з таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Викладене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі № 554/2506/22, провадження №51-4350кмо23).
Враховуючи, що кримінальне провадження № 62024100110000154, яке є виділеним з кримінального провадження № 62023100110000053, в рамках якого накладено арешт на земельні ділянки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва закрито, накладений арешт майна припинив свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України.
Тому, вирішення питання про скасування арешту майна в рамках закритого кримінального провадження не належить до повноважень слідчого судді в порядку судового контролю під час досудового розслідування.
3.2. щодо наслідків вирішення питання про прийнятність поданого клопотання
Положеннями ст. 174 КПК України не визначено, яким за формою та змістом має бути ухвалене рішення щодо клопотання про скасування арешту майна, яке подане поза межами досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що подане клопотання не є предметом судового контролю слідчого судді у зв'язку з його зверненням після закриття кримінального провадження, у цьому випадку слід застосувати аналогію закону, а саме положення ст. 304 КПК України.
Відповідно до ч. 4 цієї статті, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Метою цього положення КПК України є запобігання втручання у повноваження слідчого, дізнавача, прокурора, пов'язані з прийняттям ними рішень, повноваження з прийняття яких належать до їх виключної компетенції.
Поряд з цим, положення цієї статті покликані усунути можливість порушувати перед слідчим суддею питання, яке не віднесено до його компетенції під час досудового розслідування кримінального провадження, тобто є запобіжником для розгляду слідчим суддею питань, які він за процесуальним законом неуповноважений вирішувати.
На переконання слідчого судді ч. 4 ст. 304 КПК України за змістом є найбільш наближеною до спірних правовідносин.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у відкриття провадження за клопотанням про скасування арешту майна.
3.3. Щодо можливості оскарження постановленої ухвали
У постанові від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України сформулював висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Враховуючи те, що ухвала про відмову у відкритті провадження за клопотанням про скасування арешту майна прямо не передбачена КПК України, вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 26, 131, 132, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК «МРІЯ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024100110000154, внесеному в ЄРДР 22.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Копію ухвали направити особі, яка подала клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1