"15" липня 2025 р. Справа № 363/3877/25
про залишення позову без руху
15 липня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарства про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,-
встановив:
10.07.2025 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якому прокурор просить витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:6003 площею 0,1444 га; стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Богданівської сільської ради від 23.12.2016 № 152-11-VII «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність» передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1444 га. У подальшому, на підставі вищезазначеного рішення державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:6003 площею 0,1444 га (рішення про державну реєстрацію прав від 20.01.2017 № 33497225). Однак, за матеріалами лісовпорядкування 2014 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221880802:14:140:6003 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована у 256 квартал Овдієвонивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ. Право постійного користування Дніпровсько-Тетерівського ДЛМ вказаними землями посвідчується державним актом на право постійного користування землею від 26.07.2000 серії I-КВ № 000338. Таким чином, спірна земельна ділянка передана у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ без виключення їх з Державного лісового фонду України. Отже, Богданівською сільською радою на підставі вищезазначеного рішення здійснено незаконне відведення земельної ділянки у приватну власність громадянян без згоди землекористувача, без вилучення з постійного користування ділянки, без зміни цільового призначення ділянки, у тому числі за погодженням з постійним лісокористувачем, та, відповідно, без розроблення і затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (в порядку зміни цільового призначення).
Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку, що знаходяться у власності відповідача.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддею встановлено наступне.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
09.04.2025 р. набрав чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"(далі - Закон № 4292-ІХ).
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:
"Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Частину четверту статті 177 Цивільного процесуального кодексу України доповнено абзацем другим наступного змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частину другу статі 185 Цивільного процесуального кодексу доповнено абзацом третім настиупного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
На підставі ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.
Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому суд звертає увагу прокурора на зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України згідно якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.177, 185, 259, 353 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарства про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Встановити прокурору строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити прокурору, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Б. Баличева