Справа № 362/5081/25
Провадження № 1-кс/362/516/25
10 липня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
представника заявника, адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна (в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України) у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна (в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України) у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в якій просить зобов'язати слідчого Обухівського РУП ГУНП в Київській області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 120251111400000444 від 25.06.2025, виконати ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 (справа № 362/4790/25) та повернути ОСОБА_5 або її представникам майно, що було тимчасово вилучено під час обшуку (огляду місця події) за адресою: а саме: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки IPhone моделі 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 .
Обгрунтовуючи скаргу тим, що 27.06.2025 слідчим Обухівського РУП ГУНП в Київській області на підставі постанови слідчого про проведення невідкладного обшуку від 27.06.2025, в межах кримінального провадження № 120251111400000444 від 25.06.2025, за адресою проживання ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_1 ), було проведено обшук (огляд місця події), під час якого було тимчасово вилучено майно останньої, а саме: мобільний телефон марки iPhone моделі 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Irnei 2: НОМЕР_2 . 01.07.2025 ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області (справа № 362/4790/25), було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ВИ № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про арешт майна, що було тимчасово вилучено в кримінальному провадженні № 120251111400000444 від 25.06.2025, за адресою: проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 . Цього ж дня, слідчим Обухівського РУП ГУНП в Київській області було отримано належним чином засвідчену судом копію ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025.
03.07.2025 адвокатом ОСОБА_3 через канцелярію Обухівського РУП ГУНП в Київській області було подано клопотання про негайне виконання ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 (справа № 362/4790/25) та повернення ОСОБА_5 або її представникам майна, що було тимчасово вилучено в кримінальному провадженні № 120251111400000444 від 25.06.2025, за адресою: Київська обл. Обухівській р-н. с. Підгірці, вул. Золотоворітська 32. Станом на цей час, слідчий Обухівського РУП ГУНП в Київській області ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 (справа № 362/4790/25) - не виконав, майно, що було тимчасово вилучено під час обшуку (огляду місця події) не повернув.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, та просив її задовольнити, оскільки вилучене майно після відмови слідчим суддею у накладенні на арешт майна, повернуто власнику не було.
Уповноважений слідчий у кримінальному провадженні № 120251111400000444 від 25.06.2025Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що після надходження клопотання адвоката про повернення тимчасово вилученого майна ним було на адвоката електронну адресу скерована відповідь, що на даний час майно неможливо повернути, оскільки вони його направили для проведення експертизи.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №120251111400000444 від 25.06.2025року, заслухавши сторін у справі, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 1 ст. 234 КПК України передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Верховний Суд у своєму «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією» від 11.04.2017р. зазначив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Системний аналіз вказаних норм права свідчить про те, що під час проведення обшуку слідчий має право вилучати документи та тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження, тобто, здійснює їх вилучення, якщо вважає це необхідним.
Слідчим суддею встановлено, що в СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111140000444 від 25.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Постановою заступника начальника СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні та визначення старшого групи слідчих від 25.06.2025 доручено провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року, групі слідчих: в яку входить і слідчий Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 .
Згідно протоколу огляду місця події від 27.06.2025 року, який складений слідчим вбачається, що в період часу з 21 год. 24 хв. до 21 год. 35 хв. слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 здійснила огляд ділянки місцевості, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Золотоворітська 32 на якій розміщувалась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки IPhone моделі 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 , який вилучено та поміщено до паперового конверту коричневого кольору про що було складено протокол огляду від 27.06.2025. Крім того, за цієї же адресою 27.06.2025 року слідчим СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 також було проведено невідкладний обшук.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2025 року справа 362/4791/25 у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення обшуку, який проведено 27.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено.
Згідно до заяви від 27.06.2025 року ОСОБА_5 добровільно видає працівникам поліції мобільний телефон марки «IPhone» моделі 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 , її сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 27 червня 2025 року мобільний телефон марки IPhone моделі 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 , який вилучено та поміщено до паперового конверту коричневого кольору визнано речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України мають значення як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 року справа 362/4790/25 у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна вилучене під час проведення обшуку (огляду), який проведено 27.06.2025 року за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Золотоворітська 32, відмовлено. Та, роз'яснено відповідності до ч. 3 ст. 173 КПК України.
Також встановлено, що заявник звертався до слідчого Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 із клопотанням про повернення вилученого майна, а саме: мобільного телефону марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 .
09.07.2025 року слідчим Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 було надано відповідь адвокату ОСОБА_3 , що вони не отримували ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Відповідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Аналізуючи вказані вимоги законодавства, слідчий суддя вважає, що якщо ухвалою слідчого судді про обшук прямо надано дозвіл на відшукання речей та документів, то в даному випадку можливість законного утримання таких речей та документів органом досудового розслідування можливе лише в разі накладення на нього арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів. В даному випадку, слідчий чи прокурор повинні звернутися з таким клопотання про арешт, проте не обов'язково протягом 48-ми годин.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Частина 3 ст. 173 КПК України передбачає, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Як встановлено в ході судового розгляду скарги, після тимчасово вилученого майна, ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 року в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме: мобільного телефону марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 було відмовлено, слідча була присутня в судовому засіданні та після нього отримала вказану ухвалу слідчого судді, а також досліджуючи матеріали кримінального провадження № 12025111140000444 від 25.06.2025 року у них наявні, як і резолютивна частина ухвали слідчого судді так і повна ухвала від 01.07.2025 року, що спростовує доводи слідчого про необізнаність щодо відмову у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, а тому слідчому було відомо про те, що не було накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
Крім того, всі необхідні слідчі дії з вилученим майном вже проведені та зафіксовані органом досудового розслідування у протоколах слідчих дій, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Вся інформація, яка містилася на мобільному телефоні марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 скопійована органом досудового розслідування.
Згідно ч. 4 ст. 99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Аналізуючи вказані обставини та вимоги закону, слідчий суддя вважає, що інформація, яка міститься у інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах скопійована із залученням спеціаліста, та відповідно до вказаних вимог закону, буде вважатися оригіналом документа, який може у подальшому бути використаний як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та яка, на думку слідчого судді, буде достатньою для досягнення цілей досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам - вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.
Перед тим як з'ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З'ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з'ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов до висновку, що таке втручання не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвело до обмеження права власності осіб на безперешкодне користування своїм майном та особливого і надмірного тягарю для особи, яка у даному кримінальному провадженні є тільки свідком.
Беручи до уваги те, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 року в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме мобільного телефону марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 було відмовити, у матеріалах кримінального провадження не наведено жодних підстав, що вказують про неможливість повернення тимчасово вилученого майна, його власнику, за таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним зобов'язати уповноваженого слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або її представникамтимчасово вилучене майно під час обшуку (огляду) 27.06.2025 року, а саме: мобільний телефон марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 167-169, 170-173, 234-236, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна (в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України) у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12025111140000444 від 25.06.2025 року повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або її представникамтимчасово вилучене майно під час обшуку (огляду) 27.06.2025 року, а саме: мобільний телефон марки «IPhone» модель 16 Pro Imei 1: НОМЕР_1 Imei 2: НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 14.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10