Справа № 361/7683/25
Провадження № 2-з/361/71/25
07.07.25
07 липня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кригана Артема Валерійовича про забезпечення позову,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Криган Артем Валерійович разом пред'явленням позову про поділ спільного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки кадастровий номер 3221281201:01:023:0083 площею 00438га та кадастровий номер 3221281201:01:023:0082 площею 01062га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони Відділу містобудування та архітектури Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363834) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об'єктів нерухомості на земельних ділянках кадастровий номер 3221281201:01:023:0083 площею 00438га та кадастровий номер 3221281201:01:023:0082 площею 01062га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем до суду подано позовну заяву про поділ вищевказаного спільного майна подружжята витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В обгрунтування заяви зазначає, що у період з 16.09.2006 року до 09.12.2024 року позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11.10.2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області у справі № 361/9746/24 видано судовий наказ про стягнення із відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки аліменти на утримання дітей. Відповідач ОСОБА_4 жодного разу не сплатив аліменти, а отже ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей. Зазначене підтверджується Довідкою Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області від 28.05.2025 №68456. З моменту припинення шлюбних відносин діти постійно проживають разом з матір'ю. Відповідач не приймає участі у матеріальному забезпечені та вихованні дітей, весь тягар по вихованню та забезпеченню дітей лежить на позивачці.
29.05.2013 року відповідач ОСОБА_4 отримав у дар від відповідача ОСОБА_5 земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 01500га, цільове призначення якої «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» кадастровий номер 3221281201:01:023:0044. Зазначене підтверджується копією договору дарування земельної ділянки від 29.05.2013 та копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4116389 від 29.05.2013 року.
Спільними зусиллями позивачки та відповідача ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці збудовано житловий будинок та гараж з господарським блоком. На момент подання позову будинок та гараж не введені в експлуатацію, що підтверджується технічним паспортом від 16.04.2025 року. Оформлення відповідних документів умисно блокується відповідачем, що унеможливлює реєстрацію об'єкта нерухомості та реалізацію права позивачки на частку в спільному майні. Позивачка позбавлена можливості здійснити вказані дії, оскільки не має права власності на земельні ділянки, на яких розташовані житловий будинок та гараж. Оскільки на момент звернення до суду з позовом будинок та гараж не здані в експлуатацію та не проведено державної реєстрації новоствореної нерухомості, тому будинок та гараж є об'єктами незавершеного будівництва. Разом з тим, будинок зведений під час шлюбу та використовується як постійне місце проживання позивачки та дітей. Однак відповідач ОСОБА_4 вимагає виселення позивачки та дітей, він повідомив позивачку, що найближчим часом у будинок вселяться інші люди.
У своїй заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, з яким позивач звернулася до суду, з огляду на те, що відповідачами були вчинені дії для приховання майна від поділу спільного майна подружжя.
Відповідач ОСОБА_4 спочатку подарував, потім відповідач ОСОБА_5 розділила подаровану земельну ділянку, а потім остання продала одну з утворених внаслідок поділу земельну ділянку відповідачу ОСОБА_6 з метою приховання спільного майна подружжя. Внаслідок дій відповідачів, збудовані позивачкою за період шлюбу гараж та житловий будинок, знаходяться на різних земельних ділянках, що ускладнює поділ спільного майна подружжя. Отже, відповідачі вчинили правочини для приховання майна від поділу спільного майна подружжя. Враховуючи факт здійснення відповідачами приховання майна, виникає необхідність у забезпеченні позову.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
З огляду на викладене, дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона підлягає задоволенню.
При цьому, вжиття зазначених у заяві заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 153, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кригана Артема Валерійовича про забезпечення позову - задовільнити.
Накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 3221281201:01:023:0083 площею 00438га та кадастровий номер 3221281201:01:023:0082 площею 01062га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони Відділу містобудування та архітектури Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363834) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об'єктів нерухомості на земельних ділянках кадастровий номер 3221281201:01:023:0083 площею 00438га та кадастровий номер 3221281201:01:023:0082 площею 01062га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_7 : РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_8 : РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_6 : РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.В.Писанець