Справа № 359/5423/24
Провадження № 2-а/359/3/2025
23 червня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
за участі секретаря судового засідання - Ліман А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ББА №117096 від 12.05.2024 -
27.05.2024 ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник Шевченко К.М., звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ББА №117096 від 12.05.2024 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 КУпАП.
Позов обґрунтовано наступним. 12.05.2024р. приблизно о 20 год. 00 хв. позивач перебував в автомобільному транспортному засобі Skoda Fabia д.н. НОМЕР_1 у якості пасажира, за кермом якого перебувала інша особа. Також в машині перебував ще один пасажир ОСОБА_2 . Рухаючись на транспортному засобі, автомобіль в якому перебував ОСОБА_1 підрізав інший транспортний засіб, внаслідок чого, водій Skoda Fabia д.н. НОМЕР_1 не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з опорним стовпом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди жодна особа не постраждала, у зв'язку з чим, було прийняте рішення не звертатись до правоохоронних органів. Вийшовши з автомобіля водій та пасажири почали оглядати транспортний засіб, коли до них під'їхав інший транспортний засіб, як виявилось в подальшому це був місцевий працівник поліції не при виконанні обов'язків, який спитав чи є постраждалі, отримавши відповідь «Ні, все добре» поїхав собі далі. Через деякий час учасники побачили, що до них прямує патрульне авто, водій авто злякалась, що її притягнуть до відповідальності, та пішла з місця ДТП.
Після приїзду працівників поліції, Здоровцова Н.М. та ОСОБА_2 опитували працівники поліції, яким останні повідомили, що за кермом транспортного засобу Skoda Fabia д.н. НОМЕР_1 перебувала інша особа, однак представники поліції вимагали у Здоровцова Н.М. надати документи, що посвідчують його особу. Здоровцов Н.М. надав представникам поліції свою ID карту, після чого відносно нього і була складена постанова серії ББА №117096 від 12.05.2024р. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП за порушення п.2.1 Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що під час розгляду справи про вчинення правопорушення представниками поліції не повно з'ясовано обставини справи, не взяті до уваги покази ОСОБА_1 та свідка, постанова складена з порушеннями, не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю в діях Здоровцова адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 126 КУпАП.
Зокрема зазначено, що інспектор ВРПП Бориспільського РУП не навів належних доказів перебування за кермом саме ОСОБА_1 , а від так не встановив дійсних обставин справи. Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, за порушення якого саме підпункту пункту 2.1 ПДР та за якою саме частиною ст. 126 КУпАП його притягнуто до відповідальності.
Ухвалою від 29.05.2024 було відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду (а.с.18-19).
15.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Національної поліції в Київській області Чубинського В.С. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області на належного - Головне управління Національної поліції в Київській області (а.с.24-25).
30.07.2024 до суду з Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області надійшли пояснення інспектора ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Пригоди В.І. (а.с.29-30), відповідно до яких 12.05.2024 під час несення служби «Градус-30» на планшетний пристрій надійшло повідомлення щодо ДТП, яке мало місце в с.Дударків, вул.Київська. По приїзду на місце події було виявлено водія ОСОБА_1 , який не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору. Під час оформлення адміністративних матеріалів, водій не пред'явив посвідчення водія, виданого на своє ім'я та не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. .
Ухвалою суду від 09.09.2024 залучено до участі у справі відповідача - Головне управління Національної поліції у Київській області (а.с.32-34).
22.12.2024 позивачем також подано заяву про заміну неналежного відповідача - Бориспільський РУП ГУ НП в Київській області на належного - Головне управління Національної поліції у Київській області (а.с. 70)
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представником позивача адвокатом Шевченко К.М. подано клопотання з проханням розглянути справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримує, під час розгляду справи врахувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі №359/5453/24,відповідно до якої встановлено, що жодними доказами у справі про адміністративне правопорушення , відповідальність за яке настає за ст.ст.124,130 КУпАП, не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 12.05.2024 в с.Дударків Бориспільського району Київської області (а.с. 54)
Представник ГУ НП в Київській області у призначене судове засідання не з'явився. Відповідач був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань з приводу неявки, а також відзиву на позов до суду не направив.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч.2 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлено, що 12.05.2024 інспектором ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітаном Ярилко Олександром Вікторовичем було прийнято оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ББА №117096 (а.с.8).
За змістом постанови інспектором встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.05.2024 о 20год.00 хв. керував автомобілем Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , в с.Дударків вул. Київська, та не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та не мав поліса страхування автомобіля, чим порушив п.2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил користування засобами транспорту (частини друга статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Суд звертає увагу, що пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком “Діти»;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України “Про автомобільний транспорт», “Про дорожній рух» та “Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - спеціальні правила);
ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка»;
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака “Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
І хоча, в оскаржувані постанові відсутні посилання на конкретні підпункти пункту 2.1 ПДР України, сам по собі такий недолік не позбавляє можливості встановити суть правопорушення, а також норму права, яка передбачає відповідальність за його порушення, оскільки за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч.1 ст.126 КУпАП.
Водночас, в оскаржуваній постанові не зазначено конкретну частину ст.126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Вказана обставина є істотною процесуальною вадою, яка перешкоджає однозначному з'ясуванню суті правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується позивач.
Крім того позивачем заперечується факт керування транспортним засобом.
Докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобам за вказаних в оскаржуваній постанові обставин, в додатках до самої постанови не значаться.
Не було надано таких доказів і під час розгляду цього адміністративного позову.
Встановлено, що на розгляді у Бориспільському міськрайонному суді перебувала об'єднана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП (справа №359/5453/24).
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 червня 2024 року у справі №359/5453/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП було закрито за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення (а.с.55-60).
Вказаною постановою суду, зокрема встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №020913, 12.05.2024 о 20 год. 00 хв. в с. Дударків Київської області Бориспільського р-ну, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою не впорався з керуванням та як наслідок здійснив наїзд на перешкоду електроопору. Внаслідок наїзду транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №020914 12.05.2024 о 20 год. 00 хв. в с. Дударків Київської області Бориспільського р-ну, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, дана подія зафіксована на нагрудну БК, чим порушив п. 2.5 ПДР України, в зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як зазначено в постанові суду, з матеріалів справи вбачається, що жодними доказами не доводиться та обставина, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Отже, правниками ВРПП Бориспільського РУП за результатами перевірки ДТП, що мала місце в с.Дударків по вул. Київська Бориспільського району Київської області 12.05.2025 за участі транспортного засобу SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_2 , щодо ОСОБА_1 було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП та винесена оскаржувана постанова за ст.126 КУпАП.
При цьому за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.124,ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що при розгляді справи не доведено, що він, керував транспортним засобом.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з вимогами ч.ч. 2,3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належних і допустимих доказів того, що позивач ОСОБА_1 12.05.2024 о 20 год.00 хв. керував автомобілем Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , в с.Дударків вул. Київська суду надано не було. Отже не доведено факту вчинення адміністративного правопорушення.
Вищевказана постанова Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 28 червня 2024 року у справі №359/5453/24 спростовує висновки суб'єкта владних повноважень щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, що стали підставою для складання оскаржуваної постанови за ст.126 КУпАП.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21241/18) суд касаційної інстанції дійшов висновку, що «у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП, передбачено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Направлення справи на новий розгляд, у тому числі для виправлення недоліків постанови та зазначення конкретної частини статті 126 КУпАП, є недоцільним, оскільки: це суперечило б принципу правової визначеності; тягло б за собою необґрунтоване продовження адміністративного переслідування особи, невинуватість якого була встановлена в ході розгляду цієї справи.
Строк звернення з адміністративним позовом позивачем не порушено.
В силу вимог ст.139 КАС України понесені позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового сплати судового збору підлягають відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (юридичної особи) ГУ НП в Київській області, посадовою особою якого винесено оскаржувану постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 74-77, 122, 123, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітаном Ярилко Олександра Вікторовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №117096 від 12 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Київській області (Код ЄДРПОУ 40108616, 01030, м.Київ, вул..Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення (підписання) судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Муранова-Лесів