Справа № 405/295/25
Провадження № 2/357/3407/25
15 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 00-10600850 від 15.12.2023 у розмірі 36 225 грн, витрати на судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 15.12.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії № 00-10600850, зобов'язання за яким відповідачем не виконані. В подальшому від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість.
06.03.2025 ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда справа надіслана за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
29.04.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні 28.05.2025.
В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача, в якому останній просить розгляд справи проводити за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась повторно, про розгляд справи повідомлялась належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання та вказаною у позовній заяві адресою, з відзивом (запереченнями) на позов до суду не зверталась, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
15.12.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10600850 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 98394.
Відповідно до п. 1.1-1.7 вказаного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 6 300 грн строком на 240 днів зі сплатою 3% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2398,99%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 52 290 грн.
Розмір кредиту включає комісію в розмірі 630 грн, що вбачається з п. 1.5 вказаного договору.
В матеріалах справи міститься також копія Правил надання грошових коштів у позику, довідка про ідентифікацію позичальника, Паспорт споживчого кредит, інформаційна довідка про успішну транзакцію та додаток до неї, перелік успішних транзакцій, виписка з особового рахунку боржника, детальний розрахунок заборгованості.
22.01.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10600850.
16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10600850.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи вбачається, що позикодавець надавши відповідачу кредитні кошти зобов'язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов'язання та не повернув отримані кошти з відсотками за користування.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на день відступлення позивачу прав грошової вимоги за кредитним договором, у відповідача наявна прострочена заборгованість в загальному розмірі 36 225 грн, з яких: 6 300 грн - сума заборгованості за кредитом; 29 295 грн - сума заборгованості за відсотками; 630 грн - комісія.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2025 у справі № 718/6/23 (провадження № 61-15661св23) зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Тому внаслідок відступлення права вимоги, за відсутності в імперативній нормі приватного права заборони на відступлення (купівлю-продаж, міну, дарування майнових прав) права вимоги, не відбувається будь-якого порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов'язань відповідачем.
Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, 22.11.2024 між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір про надання правової допомоги № 2211/Е.
Відповідно до додаткової угоди № 9 від 22.11.2024 та акта прийому-передачі послуг від 22.11.2024 до договору про надання правової допомоги № 2211/Е від 22.11.2024, АБ «Тараненко та партнери» надано ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, в тому числі: складання позовної заяви - 5 000 грн (2 год.); вивчення матеріалів - 1 000 грн (2 год.); підготовка адвокатського запиту - 500 грн (1 год.); клопотання про витребування - 500 грн (1 год.).
В матеріалах справи також міститься протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Тараненко А.І.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 7 000 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським бюро обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 7 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу, при цьому такі витрати стали можливими внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачем.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-10600850 від 15.12.2023 у розмірі 36 225 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ: 42986956.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов