Справа № 357/6419/25
3/357/3068/25
10.07.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 РНКОПП: дані не відомі , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 27.04.2016, виданий Білоцерківким РВ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2, ч.1 ст. 184 КУпАП,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської знаходиться два адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 (справа № 357/6419/25) за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, (справа № 357/6420/25) за ч. 1 ст.184 КУпАП.
Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП, автоматизовано розподілено на головуючого суддю Шовкопляса О.П.
Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів призначено на 10.07.2025.
14.04.2025, близько 20 години, гр. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання вчинила відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство фізичного характеру, що виражалось у стусанах та штовханині, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 714228 від 14.04.2025 за ч. 2 ст. ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 14.04.2025, близько 14 години, 30 хвилин, гр. ОСОБА_1 , ухилялась від виконання батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 150 СКУ, що призвело до того, що гр.. ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння у присутності малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та не мала змоги належно виконувати свої батьківські обов'язки, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708899 від 17.04.2025 за ч. 1 ст.184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення смс повідомлення за номером телефону, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. ЇЇ неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Пунктом 2.22 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 визначено, що у разі об'єднання судових справ в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи та відмітки про об'єднання справ із зазначенням номера нової судової справи.
На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та ч. 1 ст. 184 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер провадження та справи № 357/6419/25.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", насильство в сім'ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 17 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Обов'язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
- піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
- поважати дитину;
Крім того забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виховання дітей є головним моральним і правовим обов'язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов'язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 714228 від 14.04.2025, серії ВАД № 708899 від 17.04.2025, що складені та підписані уповноваженою на те особою, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; заявою ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_1 , форму оцінки ризиків, згідно з якими уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький, рапортами.
З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення суд бере до уваги характер та обставини вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачене стягнення у вигляді штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачення стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже з урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 підлягає застосування санкції, передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 36, 173-2, 184, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , справу № 357/6419/25 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та справу № 357/6420/25 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Об'єднаним справам присвоїти номер справи 357/6419/25.
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС