Єдиний унікальний номер 205/11163/24
Номер провадження 1-кп/205/36/25
про продовження запобіжного заходу
15 липня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні, в місті Дніпро клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.289 ч.2, ст. 185 ч.4 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.289 ч.2, ст. 185 ч.4 КК України.
Під час проведення судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави просив не змінювати. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на ті обставини, що ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, відносно ОСОБА_4 не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов'язань, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Також матеріали справи ще не досліджені в повному обсязі, свідки не допитані. Існує ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань чи надання ними неправдивих показань. Одночасно прокурор зазначив, що в ході вивчення особистості обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній не одружений, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб не має, раніше неодноразово засуджений, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків що в сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 ч.1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , вирішення зазначеного питання покладає на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.
Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 травня 2024 року, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року було продовжено до 20 липня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи клопотання, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Постійного місця роботи не має. Будучи звільненим з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, та в короткий строк вчинив нові кримінальні правопорушення. Матеріали справи в судовому засіданні ще не досліджені в повному обсязі, свідки не допитані. В декількох судах міста Дніпра, відносно ОСОБА_4 розглядаються інші кримінальні справи. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи можливість отримання покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказане свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду.
Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_4 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є необхідність дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання ОСОБА_4 під вартою.
Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Суд вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, приймає до уваги оголошення воєнного стану в державі у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, з вищенаведеними наслідками, також враховує і ті обставини, що ОСОБА_4 є неодноразово судимим за злочини проти власності, тому є об'єктивні підстави вважати, що він може продовжувати вчиняти корисливі злочини з метою отримання грошових коштів для життя, оскільки офіційно не працевлаштований та іншого джерела доходу не має, у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 розмір застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400,00 гривень, оскільки не знаходить підстав для зменшення розміру застави.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками та потерпілим за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024041680000248 від 18 березня 2024 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.289 ч.2, ст. 185 ч.4 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.289 ч.2, ст. 185 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» УДПтСУ в Дніпропетровській області строком на шістдесят діб тобто до 12 вересня 2025 року .
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 151 400,00 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень, що дорівнює п'ятдесяти прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) не спілкуватися з потерпілим та свідками за даним кримінальним провадженням;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1