Справа № 605/290/25
Провадження №2/605/115/2025
про залишення без руху
14 липня 2025 рокум.Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В. М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності,
09.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підгаєцької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, в якому просить суд 1) визнати у судовому порядку факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на момент смерті останньої та 2) визнати право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,3067 га, яка знаходиться на території Гнильченської сільської ради Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено і передано судді Кравчук В.М.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1.Відповідно до п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивачем сформульовано дві позовні вимоги: 1) встановлення факту, що має юридичне значення - вимога немайнового характеру, за яку справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн; 2) визнання права власності на спадкове майно - вимога майнового характеру, за яку справляється судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 1 211,20 грн та не більше 15 140 грн (ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, яка визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
В якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Таким чином, позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (по 1211,20 грн за кожну із позовних вимог), однак ціну позову зовсім не вказано. Позивач не надав доказів підтвердження дійсної вартості нерухомого майна станом на момент пред'явлення позову до суду, з огляду на що суд позбавлений можливості належним чином перевірити та встановити правильність сплати розміру судового збору, який слід сплатити за вимогу майнового характеру.
2. Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Оскільки до складу спадкового майна належить два об'єкти нерухомості, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,3067 га, яка знаходиться на території Гнильченської сільської ради Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, то оцінка кожного з цих об'єктів нерухомості необхідна для визначення підсудності цієї справи.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу наступні питання, які потребують вирішення, і якщо не є окремими підставами для залишення позовної заяви без руху, то обов'язково постануть в ході підготовчого засідання і судового розгляду.
1. Відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, позивач вказує, що спірний спадковий житловий будинок з надвірними будівлями знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідний орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього нерухомого майна як відповідач у позовній заяві не вказаний. Таким чином, у позовній заяві зазначено не повний суб'єктний склад.
Згідно з ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача після відкриття провадження у справі.
2. Також, слід зазначити, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати: правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок); чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проєкт на спорудження будинку; коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; чи дотримано при будівництві проєкту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
З огляду на це, звертаючись з позовом про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, позивач має надати суду будь-які докази про те, що будинок належав спадкодавцеві, рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки під забудову, або ж надання у користування чи передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування цього будинку, план земельної ділянки виділеної під забудову, відповідні дозволи на будівництво, будівельний паспорт, свідоцтво на забудову, інші документи, тощо для підтвердження фактичних та правових підстав виникнення у спадкодавця права власності на житловий будинок садибного типу, який був збудований до 2004 року та на який відсутні правовстановлюючі документи.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За змістом ч.1 ст. 376 ЦК України об'єкт нерухомості належить до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проєкт; при будівництві допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Також суд звертає увагу, що у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясовувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову.
За відсутності документів про відведення земельної ділянки під забудову, таке будівництво у судовому порядку визнається самочинним та є підставою для відмови у визнанні права власності на нього в порядку спадкування.
Наведені недоліки в сукупності унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.
З урахуванням вищевикладеного, позивачу необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:
- визначити у позові ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, а саме сукупній ринковій вартості житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,3067 га, яка знаходиться на території Гнильченської сільської ради Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості кожного з об'єктів нерухомості з спірного майна, якими можуть бути відповідні звіти про визначення ринкової вартості нерухомого майна;
- доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 1 % від визначеної ціни позову, з врахуванням вже сплаченої суми 1 211,20 грн, однак загалом не більше ніж 15 140,00 грн та надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору;
Також рекомендується до відкриття провадження у справі:
- вирішити питання про залучення співвідповідачем органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням спірного спадкового житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вирішити питання про долучення до позовної заяви додаткових доказів для підтвердження фактичних та правових підстав виникнення у спадкодавиці права власності на спірний спадковий житловий будинок.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплачено суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо недоліки не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Виходячи з наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, ст. 3, 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - залишити без руху.
Позивачу надати строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позову.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу. У разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Валентина КРАВЧУК