Справа № 1-кс/593/237/2025
"14" липня 2025 р. м. Бережани
Слідчий суддя Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000050 від 09 лютого 2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2025 року. Із клопотання вбачається, що на розгляд Козівському районному суді Тернопільської області 08.07.2025р. скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025211050000050 від 09.02.2025р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підготовче судове засідання у Козівському районному суді Тернопільської області призначено на 05.08.2025р.
Відомості про особу яка обвинувачується у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Козова Козівського району Тернопільської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, пенсіонер, тимчасово не працює, не депутат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
08 лютого 2025 року близько 15 години 15 хвилин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час їх зустрічі на перетині вулиць Соборна та М.Грушевського у селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області, виник словесний конфлікт, який супроводжувався короткочасним нанесенням один одному ударів руками та ногами по різних ділянках тіла, без спричинення тілесних ушкоджень.
Після цього, близько 15 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року у ОСОБА_4 , який повернувся до місця попереднього конфлікту з ОСОБА_6 , тобто на перетині вулиць Соборна та М. Грушевського у селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області, на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний намір спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Надалі, близько 15 години 33 хвилин 08 лютого 2025 року, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_4 перебуваючи на перетині вулиць Соборна та М.Грушевського у селищі Козова Тернопільського району Тернопільської області, діючи з прямим умислом, цілеспрямовано і рішуче, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь - якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, проте нехтуючи цим, утримуючи у правій руці дерев'яний предмет, ззовні схожий на руків'я для сокири, яку дістав із салону свого автомобіля, наніс нею ОСОБА_6 щонайменше чотири удари в область спини та два удари в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у виді переломів кісток склепіння черепа (обох тім'яних і правої скроневої кісток) з порушенням цілісності зовнішньої і внутрішньої кісткових пластинок, забиття головного мозку середнього ступеня (за клінічною класифікацією), субарахноїдального (під м'яку мозкову оболонку) крововиливу над лобовою, тім'яною та скроневою частками і "малого" субдурального (під тверду мозкову оболонку) крововиливу над лобовою, тім'яною, скроневою і потиличною частками правої півкулі головного мозку, що супроводжувалась набряком речовини головного мозку і зміщенням серединних структур головного мозку вліво, "забійних" ран волосяної частини голови справа, "підшкірної гематоми" тім'яної ділянки волосяної частини голови зліва.
Отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді черепно- мозкової травми із переломами кісток і склепіння черепа, внутрішньочерепними змінами і зовнішніми ушкодженнями за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння ( п. 2.1., 2.2.1 (а), 2.1.2 , 2.1.3 (б) «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто - умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 травня 2025 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічну пору доби з 22 год. 00 хв., по 06 год. 00 хв., за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці за виключенням відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги на лікування.
Строк дії запобіжного заходу, обраного стосовного ОСОБА_4 , а також виконання обов'язків, покладених на нього, закінчується 18 липня 2025 року, однак завершити розгляд кримінального провадження до вказаного часу неможливо.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просить його задоволити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечують щодо даного клопотання.
Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом оглядів відеозаписів за 08.02.2025, висновком судово-медичної експертизи №167 від 07.04.2025, висновком судово-медичної експертизи №413 від 20.06.2025, протоколами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_4 іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 травня 2025 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічну пору доби з 22 год. 00 хв., по 06 год. 00 хв., за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці за виключенням відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги на лікування.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки, а саме: не залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 строком в нічну пору доби з 22 год. 00 хв., по 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження;повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;утриматися від спілкування щодо обставин вчинення кримінального правопорушення з потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Строк дії запобіжного заходу, обраного стосовного ОСОБА_4 , а також виконання обов'язків, покладених на нього, закінчується 18 липня 2025 року, однак завершити розгляд кримінального провадження до вказаного часу неможливо.
Відповідно до ч.6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи наведене, а також те, що ризики визначені ст.177 КПК України, які описані в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу продовжують існувати, строк дії запобіжного заходу та обов'язків, покладеного на обвинуваченого, слід продовжити.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обгрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з вимогами пунктів: 1,3 ч.І ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти.
ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, обвинувачений не одружений, джерело його доходів не відомо, оскільки він не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та розуміючи міру покарання, яку він може понести у зв'язку з цим, може вчинити дії спрямовані на переховування від суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що обвинувачений добре знайомий з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні які є мешканцями с-ща Козова та Козівської територіальної громади, шляхом тиску чи іншого незаконного впливу, може схиляти їх до дачі неправдивих показань, або показань на його користь, або ж відмовитися надавати показання.
Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, айв подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, не з'являтися за кожною вимогою до суду, належним чином виконувати процесуальні обов'язки у даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обгрунтування неможливості запобігання ризикам, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:
Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо обвинуваченого не є можливим, оскільки наявність обставини як тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення від відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, обрання менш суворого запобіжного заходу, а ніж домашній арешт, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вищевказаним ризикам.
Крім цього, на даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту.
Розглянувши матеріали клопотання, дослідивши докази по вказаних матеріалах, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до переконання, що дане клопотання підлягає до задоволення, оскільки з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а тому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічну пору доби із 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, за виключенням відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги та лікування, а також покласти на обвинуваченого терміном на 2 місяці обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 184, 194, 199, 315 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічну пору доби із 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, за виключенням відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги та лікування.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 2 місяці обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-не залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічну пору доби із 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу прокурора чи суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати за першим викликом до прокурора чи суду;
-утриматися від спілкування щодо обставин вчинення кримінального правопорушення з потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Строк дії ухвали становить 60 діб і закінчується 12 вересня 2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1