Справа№464/4475/25
пр.№ 3/464/1519/25
14.07.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає - АДРЕСА_1 , -
за ст.124 КУАП,
ОСОБА_1 20 червня 2025 року о 14.50 год на вул.С.Бандери,20(47) в м.Львові, керуючи транспортним засобом «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг та рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу транспортному засобу «Ямаха» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 порушив п.п.1.5, 16.11 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУАП.
До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.
У ст.280 КУАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Учинення правопорушником адміністративного правопорушення підтверджується наданими органами поліції та безпосередньо дослідженими суддею в порядку КУАП письмовими доказами у відповідності до ст.251 КУАП: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП за підписом її учасників без жодних застережень, письмовими поясненнями потерпілого та визнавальними по суті правопорушника, даними в суді, згідно з якими ствердив, що за час, який пройшов з дня складення протоколу до дня розгляду справи в суді, усвідомив вчинене ним, у чому щиро каїться із запевнянням про непорушення у подальшому ПДР.
Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст.247 КУАП та беззастережно доводили протилежне, відсутні.
Відтак аналізуючи зібрані по справ докази у їх сукупності, суд вважає, що за вчинене правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, з урахуванням характеру скоєного у сфері безпеки дорожнього руху та особи правопорушника, суддя вважає, що на правопорушника слід накласти найменш суворий вид адміністративного стягнення у виді штрафу, що буде згідно із ст.23 КУАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Також у матеріалах справи наявне клопотання представника ЛКП «Львівелектротранс» (відносно якого відсутні повноваження представляти таку юридичну особу), адресоване Управлінню патрульної поліції у Львівській області ДПП щодо залучення до даної справи в якості потерпілого та внесення необхідних даних до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи із положень ст.269 КУАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Суть правопорушення зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення (ст.256 КУАП), в межах якого і здійснюється розгляд справи. Натомість у протоколі не наведено жодних даних щодо завдання ЛКП «Львівелектротранс» будь-якої шкоди внаслідок ДТП і такі докази в матеріалах справи відсутні. На підтвердження викладених у клопотанні обставин ЛКП «Львівелектротранс» не долучено жодних даних щодо можливої затримки руху трамваїв (тролейбусів), а відтак завдання матеріальної та моральної (репутаційної) шкоди.
З огляду на викладене на даному етапі розгляду відсутні жодні відомості про те, що ЛКП «Львівелектротранс» є потерпілим у даній справі.
Водночас за умовами ч.2 ст.13 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник має право вимагати відшкодуванні втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові. Наведене свідчить, що ЛКП «Львівелектротранс» не позбавлене права звернутися до суду із відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів для відшкодування можливої матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУАП з нього на користь держави підлягає до стягнення судовий збір. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст.221, 283, 284 КУАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО