Справа № 446/1204/25
14.07.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кам'янка-Бузька матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2025 за № 12025141420000042 про обвинувачення неповнолітнього:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Батятичі Кам'янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента 2-го курсу вищого професійного училища №71 м. Кам'янка-Бузька, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що діючи всупереч ст. 6, ч. 2 ст. 7, ст. ст. 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, на території України забороняється, переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, за невстановлених судом обставин (дати, часу і місця), незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб - канабіс, який згідно «Списку № 1» «Таблиці II», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 2,22 грами. В подальшому, 13.03.2025 близько 14:30 год. перебуваючи поблизу парку ім. Т. Шевченка поруч із будинком №69 по вул. Незалежності в м. Кам'янка-Бузька, Львівського району Львівської області, за грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, незаконно збув ОСОБА_7 наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, масою 2,22 грами.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_4 діючи всупереч ст. 6, ч. 2 ст. 7, ст. ст. 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, на території України забороняється, переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, за невстановлених судом обставин (дати, часу і місця), діючи повторно, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб - канабіс, який згідно «Списку № 1» «Таблиці II», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 11,17 грам. В подальшому, 24.04.2025 о 11:34 год. перебуваючи поблизу парку ім. Т. Шевченка поруч із будинком №73 по вул. Незалежності в м. Кам'янка-Бузька, Львівського району Львівської області, за грошові кошти в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, незаконно збув ОСОБА_7 наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, масою 11,17 грам.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
При цьому, неповнолітній ОСОБА_4 , наприкінці вересня 2024 року, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи неподалік місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 на відкритій ділянці місцевості, виявив рослини коноплі, розуміючи, що це рослини, які містять наркотичні речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на незаконне придбання шляхом привласнення знайденого та зберігання наркотичного засобу,обіг якого обмежено - канабіс, з метою подальшого збуту іншим особам. У подальшому, зібравши вказані рослини коноплі, тим самим незаконно придбав рослини, які містять наркотичний засіб - канабіс, діючи умисно, повторно, почав незаконно зберігати їх при собі, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 15, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, на території України забороняється, та переніс до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту іншим особам до 24.04.2025. Крім того, судом встановлено, що 24 квітня 2025 року в період часу з 14:46 год. по 15:48 год. під час проведення санкціонованого обшуку господарства, за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні житлового будинку та на горищі господарської будівлі виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, який згідно «Списку № 1» «Таблиці II», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на висушену речовину 35,85 грам.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
30 травня 2025 року між прокурором Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_6 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ст. ст. 468, 469, 472, 473, 476 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вказаних в угоді діяннях і зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення у судовому провадженні. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі. Згідно ст.70 КК України призначити покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі, та із звільненням його, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому, сторони погоджуються, що іспитовий строк та обов'язки, передбачені ст. 76 КК України щодо ОСОБА_4 мають визначатися судом за результатами вирішення питання про затвердження цієї угоди. ОСОБА_4 в угоді роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
У підготовчому засіданні непонолітній обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України.
Захисник ОСОБА_6 також просив суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю. Також просив врахувати, що обвинувачений є неповнолітнім, його щире каяття у вчиненому та позитивну характеристику.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 вказала, що є мамою обвинуваченого ОСОБА_4 , окрім нього, має на утриманні малолітню доньку. Батько обвинуваченого мобілізований та на даний час проходить військову службу. Просила суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити укладену між сторонами угоду та призначити неповнолітньому обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд встановив, що дії, які інкримінуються неповнолітнім ОСОБА_4 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Суд встановив, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений цілком розуміє наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови укладеної угоди між прокурором та неповнолітнім обвинуваченим не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено із застосуванням положень ст. 69 КК України в межах, встановлених санкцій ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Угода укладена на добровільних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_6 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 , є неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, за місцем навчання має посередню характеристику, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.1. ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім
Обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі, та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Визначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, суд врахував наступне.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
У справі № 629/2739/18 від 03.02.2021 ККС ВС послався на те, що положення ч. 1 ст. 69 КК України надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та вчинив злочин будучи неповнолітнім.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2020 року №511/338/18, що: «Мета покарання за злочин, вчинений неповнолітнім, має істотні відмінності від загального правила, оскільки в кримінальних провадженнях щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на перше місце виходить їх реабілітація (виправлення) як реалізація принципу найкращих інтересів дитини».
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку є наявні підстави вважати, що зазначені обставини справи в своїй сукупності знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину, а відтак призначення винному виду основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого та його перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. ч. 1, 3 ст.76 КК України.
Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.11 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" становлять 24807,40 грн.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
У кримінальному провадженні щодо неповнолітнього суд може покласти процесуальні витрати на батьків, опікунів або піклувальників. Ухвалення судом обвинувального вироку зі звільненням від покарання не є підставою для звільнення засудженого від відшкодування процесуальних витрат на користь держави.
Арешт, накладений згідно ухвалами слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.03.2025, 25.04.2025 та 25.04.2025 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 травня 2025 року між прокурором прокурором Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 .
Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням положення ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити неповнолітньому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України неповнолітнього ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.11 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" у розмірі 24807,40 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сім гривень сорок копійок).
Арешт, накладений згідно ухвалами слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.03.2025, 25.04.2025 та 25.04.2025 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.
Речові докази:
- подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка вилучена 13.03.2025 та поміщена в спец пакет №INZ 1059546, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка в спец пакеті № IСК 0054219, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка в спец пакеті № INZ 2042836, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка в спец пакеті № INZ 2042848 та змиви з правої та лівої рук ОСОБА_4 на ватний диск - знищити;
- грошові кошти в сумі 1200 гривень купюрами номіналом 100 гривень кожна серії: 1) АВ №0652270; 2) ЄВ №9110977; 3) ЗГ №0935451; 4) ЕГ № 1230888; 5) АГ № 0335525; 6) ЄА № 1155815; 7) УФ № 2563270; 8) ЄЗ № 4705274; 9) ЕЕ № 881380; 10) ЗА № 4796581; 11) ЕЕ № 5891020; 12) АЕ № 1249694 - конфіскувати;
- мобільний телефон марки «Redmi» M1908C3XG із вставленими сім-картами, шорти чорного кольору з маркуванням «JUST DO IT», кофту синього кольору з маркуванням «Adidas» - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику, та прокурору.
Суддя ОСОБА_1