ЄУН: 336/6267/25
Провадження №: 1-кс/336/597/2025
15 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про відвід прокурора у кримінальному провадженні,-
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
заявника - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_5
Заявник ОСОБА_2 , в інтересах якого дії адвокат ОСОБА_3 , звернулися до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя із заявою про відвід процесуального прокурора - прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022087080000581 від 29.08.2021 за ч.1 ст.125 КК України.
Справу передано в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 07.07.2025р.
Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_2 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні №12022087080000581 від 29.08.2021 за ч.1 ст.125 КК України, досудове розслідування по якому здійснюється слідчим відділом ТУ ДБР у м. Мелітополі.
Відповідно до приписів ч.2 ст.81 КПК України, відводи прокурору під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. За правилами КПК України, відвід прокурору заявляється слідчому судді, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, який розглядає слідчий суддя відповідного суду.
Так, територіальна підсудність заяви має бути визначена із врахуванням юридичної адреси місця знаходження Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополі та відповідно суду, в межах територіальної юрисдикції.
Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» від 12 липня 2001 року).
Згідно ст.5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування:
1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України;
2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;
3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
Як встановлено судом, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022087080000581 від 29.08.2021 за ч.1 ст.125 КК України перебуває в провадженні Територіального управління ДБР у м. Мелітополь.
Разом з тим, територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Запоріжжя не поширюється на орган досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження - Територіальне управління ДБР у м.Мелітополі.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Розглянувши матеріали заяви, вислухавши учасників засідання, слідчий суддя дійшов висновку про повернення заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні, оскільки місцезнаходження органу досудового розслідування не поширюється на юрисдикцію Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
При цьому, слід зазначити, що повернення заяви про відвід прокурору не позбавляє заявника захисту його прав у спосіб і в порядку, передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 24, 26, 30, 303-304, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про відвід процесуального прокурора у кримінальному провадженні - повернути.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про відвід не позбавляє права потворного звернення до слідчого судді в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1