1Справа № 335/7222/21 6/335/76/2025
10 липня 2025 р. Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А.В., за участі секретаря судового засідання Савченко О.І., заявника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 , представника заявників (в режимі відеоконференції) адвоката Єпрем'яна Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 р. у цивільній справі № 335/7222/21,
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.
Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 :
- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_4 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;
- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв'язку у будь-який інший час за бажанням дитини.
Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_5 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_4 .
В іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 разом із матір'ю ОСОБА_4 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.
Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_4 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Шалько О.А. задоволено.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.
02.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цій справі, в обґрунтування якої зазначав, що станом на момент розгляду справи і на даний час місцем постійного проживання дитини ОСОБА_5 є м. Одеса, де вона проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 .
Постановою Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.12.2024 відкрито виконавче провадження ВП 76759436.
Водночас, ОСОБА_1 постійно проживає у м. Дніпрі, є аспірантом денної форми навчання ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», що об'єктивно ускладнює його виїзд до м. Одеса кожного вівторка та суботи, і відповідно, повернення назад. Крім того, з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан. Ситуація з безпекою значно ускладнилась, м. Одеса систематично зазнає ракетних та дронових ударів з боку РФ, що створює ризик для життя та здоров'я, ускладнює безпечне пересування.
Крім того, понад рік дитина систематично відмовляється від контакту з батьком, а ОСОБА_4 не сприяє виконанню рішення, фактично самоусунулась, посилаючись на те, що дитина не бажає спілкуватися. Поведінка матері не відповідає моделі відповідальної матері 7-річної дитини й свідчить про відсутність реального бажання сприяти відновленню стосунків між дитиною та батьком, що не відповідає якнайкращим інтересам дитини. За таких обставин ефективне спілкування можливе лише за участі кваліфікованого психолога, здатного забезпечити професійний супровід та сприяти відновленню емоційного зв'язку між дитиною та батьком. Під час дзвінків ОСОБА_4 відмовляється спілкуватись, ігнорує звернення, встановлює телефон у напрямку вікна чи стіни, що робить контакт із донькою повністю формальним та знеособленим. Під час останньої розмови вона викликала державного виконавця та адвоката, який дозволяв собі публічні образи, погрози та приниження у присутності дитини, перешкоджав проведенню виконавчих дій. Мати дитини не припиняла таку поведінку, а схвалювала її своєю бездіяльністю. Вказане спричинило психологічний стрес для дитини. Тому вважав необхідним участь двох психологів під час дистанційного спілкування.
Просив змінити спосіб та порядок виконання рішення суду у цій справі до завершення воєнного стану, визначивши спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 шляхом:
-безперешкодного спілкування з донькою ОСОБА_5 кожного вівторка з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. за телефоно та засобами відеозвязку, у тому числі за допомогою Інтернет звязку в онлайн режимі, зокрема, через Інтернет месенджери VIBER, TELEGRAM, WHATSAPP, за допомогою відеозвязку або чату через особисті телефонні пристрої (смартфони) та інші відповідні електронні пристрої (персональні комп'ютери, ноутбуки та планшетні пристрої тощо) батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_4 , в присутності матері дитини ОСОБА_4 та двох психологів з м. Одеси для належного супроводу відеоспілкування між батьком і дитиною, надання дитині психологічної підтримки, а також фіксації умов спілкування;
-зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_4 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини.
Витрати на психологів покласти на ОСОБА_4 , з якою проживає дитина.
Крім того, 13.06.2025 надійшла заява ОСОБА_2 про зміну способу і виконання рішення суду у цій справі, в якій посилалась на аналогічні обставини, а також те, що вона є особою похилого віку, пенсіонеркою, має численні захворювання, які обмежують її самостійність та фізичну спроможність здійснювати далекі та виснажливі поїздки без сторонньої допомоги. Її змушений супроводжувати чоловік ОСОБА_3 , який також є особою похилого віку, що створює додаткові ризики для них обох.
Постановою Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.11.2024 відкрито виконавче провадження ВП 76496993.
Тому з метою підтримання зв'язку баби з онукою просила суд до закінчення дії воєнного стану змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, доповнивши його альтернативним способом спілкування, а саме встановити, що у випадку неможливості проведення особистих зустрічей у визначений судом час (кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год.) через об'єктивні перешкоди, спілкування у цей же час має бути забезпечене матір'ю дитини шляхом безперешкодного спілкування за телефоном та засобами відеозв'язку (за допомогою Інтернет-зв'язку в онлайн режимі, зокрема, через інтернет-месенджери Viber, Telegram, Whatsapp, за допомогою відеозв'язку або чату через особисті телефонні пристрої (смартфони) та інші відповідні електронні пристрої (персональні комп'ютери, ноутбуки та планшетні пристрої тощо) бабусі ОСОБА_2 та матері дитини ОСОБА_4 (т. 6 а.с. 74-78).
Представником боржника ОСОБА_4 адвокатом Мухіною Л.С. 24.06.2025 подані письмові заперечення на заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення, в обґрунтування яких зазначала, що заявниками не надано будь-яких документів з виконавчого провадження про неможливість виконання рішення суду у визначений в рішенні спосіб. ОСОБА_1 просить встановити спілкування із дитиною у визначені судом дні та години незалежно від бажання дитини та в присутності двох психологів, що є вимогою про зміну резолютивної частини рішення суду. Вказане стосується і заяви ОСОБА_2 .
Крім того, обставини зміни місця проживання матері і дитини, а також введення воєнного стану мали місце і під час розгляду справи судом.
З моменту набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_4 не відмовлялась від добровільного виконання рішення у визначений у рішенні спосіб. Нею надається можливість батькові телефонного відеоспілкування в обумовлений час. Відмова дитини від такого спілкування не суперечить рішенню суду, яким визначене, що таке спілкування має відбуватися за бажанням дитини. Жодного разу заявники не звертались до ОСОБА_4 або до державного виконавця з пропозицією про зустріч в будь-якому іншому місці. Вказану позицію заявників розглядає як недобросовісну поведінку. Щодо ОСОБА_2 має місце зловживання процесуальними правами, оскільки раніше вона вже зверталась до суду з аналогічною заявою, у задоволенні якої судом було відмовлено (ухвала від 26.09.2024, провадження № 6/335/440/2024).
Також є необґрунтованою вимога заяви ОСОБА_1 про покладення на ОСОБА_4 витрат на двох психологів, що не передбачено ані рішенням суду, ані чинним законодавством.
Просила заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Заявник (стягувач) ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду підтримав та просив її задовольнити з підстав, що викладені у ній. Пояснив, що неодноразово намагався спілкуватися з дитиною через засоби відеозв'язку, однак телефон ОСОБА_4 переносить до вікна або до стіни, внаслідок чого він не бачить дитину та не має можливості спілкуватись, про що надав суду відповідні відеозаписи. Державний виконавець також не вживає передбачених законом заходів до виконання рішення, внаслідок чого він звертався з відповідними скаргами. Лише один раз 27.05.2025 державний виконавець був присутній під час відеодзвінку, але у той же час був присутній адвокат, який перешкоджав виконавчим діям, на що державний виконавець належним чином не реагував. Вважає, що зазначені у заяві обставини та надані ним докази свідчать про неможливість виконання рішення суду, внаслідок чого просив змінити спосіб і порядок виконання рішення.
Заявниця (стягувач) ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник заявників адвокат Єпрем'ян Л.В., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи заяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та просив ці заяви задовольнити з підстав, що викладені у них.
Боржник ОСОБА_4 , її представник адвокат Мухіна Л.С. у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника боржника 24.06.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності ОСОБА_4 . За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності боржника та її представника, з урахуванням раніше поданих представником боржника заперечень.
Представник третьої особи-1 Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив прийняти рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-1.
Представник третьої особи-2 Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд», причини неявки не повідомив. Заяв про відкладення судового засідання від представника третьої особи-2 не надходило. За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд», причини неявки не повідомив. Заяв про відкладення судового засідання від державного виконавця не надходило. За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши учасників справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У частині третій ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 25.11.1995 у справі №6-1829цс15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною або встановлення способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Зміна або встановлення способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна або встановлення способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну або встановлення способу і порядку виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна або встановлення способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Аналогічні роз'яснення надані й у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення та надані ним докази в обґрунтування заяви, суд встановив, що після відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця від 16.12.2024 ВП № 76759436 фактично зустрічі ОСОБА_1 з дитиною відбувались шляхом здійснення відеодзвінків. Вказані форми зустрічі фактично були погоджені боржником ОСОБА_4 , яка у визначені години спілкування вмикала телефон (відеозаписи від 29.04.2025, 03.05.2025, 10.05.2025, 13.05.2025, 17.05.2025, 27.05.2025). Водночас, лише один раз 27.05.2025 зустріч відбувалась за участі державного виконавця, під час якої дитина зазначила, що не бажає спілкуватися з ОСОБА_1 , про що державний виконавцем було складено акт від 27.05.2025 ВП № 76759436. На інших відеозаписах дитина не була присутня і про своє бажання чи не бажання спілкуватися не повідомляла.
Крім того, заявником ОСОБА_1 надано докази неможливості особистої присутності у місті Одесі під час зустрічей з дитиною (витяг з наказу № 57-К/с від 09.04.2024 про переведення аспіранта ОСОБА_1 денної форми навчання; довідка ДВНГЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» від 11.03.2024 № 19-39-18 про те, що з 17.04.2023 по 30.04.2027 він навчається в аспірантурі денної форми навчання за контрактом; публікації ЗМІ про обстріли міста Одеси та міста Дніпро), які у своїй сукупності надають підстави для зміни способу і порядку проведення особистих зустрічей із дитиною у визначений рішенням суду час на проведення таких зустрічей у дистанційному режимі. Отже, заява ОСОБА_1 у цій частині підлягає задоволенню.
Вимога заяви про необхідність залучення до вказаних зустрічей двох психологів суперечить резолютивній частині рішення суду, якою визначено необхідність залучення одного психолога для таких зустрічей.
Також, суду надано копію запиту державного виконавця до Центру соціальних служб Одеської міської ради, в якому просить розглянути питання участі психолога під час побачень з дитиною кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год., що свідчить про вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Однак, відповіді на цей запит не надано, у зв'язку із чим питання про необхідність залучення інших, визначених заявником психологів, є передчасним.
В іншій частині вимоги ОСОБА_1 фактично дублюють зміст резолютивної частини рішення, не встановлюючи та не змінюючи його способу та порядку виконання.
Щодо вимог заяви ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення суд зазначає таке.
Так, рішенням суду у цій справі визначено дні та години особистих зустрічей ОСОБА_2 (бабусі) з онукою ОСОБА_5 за місцем проживання дитини у місті Одесі.
Постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.11.2024 відкрито виконавче провадження ВП 76496993 з примусового виконання рішення суду щодо стягувача ОСОБА_2 .
Водночас, ОСОБА_2 є особою похилого віку, 1958 року народження, пенсіонеркою. Згідно з випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.06.2025, має низку захворювань, та їй рекомендовано, зокрема, постійний прийом ліків, обмеження психоемоціональних навантажень. Зазначені обставини у сукупності із безпековою ситуацією у місті Одесі та Дніпрі, відстанню між цими містами, надають суду підстави для висновку про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме зміни способу і порядку проведення особистих зустрічей із дитиною у визначений рішенням суду час на проведення таких зустрічей у дистанційному режимі. Отже, у цій частині заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Водночас, доповнення рішення суду альтернативними способами спілкування призведе до зміни резолютивної частини рішення, що є неприпустимим.
Заперечення представника боржниці про зловживання процесуальними правами внаслідок повторного звернення ОСОБА_2 з аналогічними вимогами судом не приймається до уваги, оскільки попередня заява ОСОБА_2 була подана до відкриття виконавчого провадження у справі. Наразі, 12.11.2024 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. Доказів того, що в межах виконавчого провадження рішення суду належним чином виконується, суду не надано. Відтак, судом встановлено неможливість виконання рішення суду за вказаних заявником ОСОБА_2 обставин.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі у частині проведення особистих зустрічей між заявниками та малолітньою дитиною ОСОБА_5 , а саме шляхом забезпечення ОСОБА_4 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спілкування з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за телефоном та засобами відеозв'язку (в онлайн режимі).
Керуючись ст.ст. 260, 261, 435 ЦПК України, суд
Заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 р. у цивільній справі № 335/7222/21 задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 р. у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_4 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спілкування з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за телефоном та засобами відеозв'язку (в онлайн режимі).
У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складання у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 10 липня 2025 року.
Повний текст ухвали виготовлений 15 липня 2025 року.
Суддя А.В. Шалагінова