Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1223/25
15.07.2025 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документу, заінтересована особа: заінтересована особа: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори.
Подана заява мотивована тим, що заявниця на праві спільної сумісної власності володіє об'єктом житлової нерухомості - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане речове право належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2001 року, виданого Ужгородською дистанцією цивільних споруд Львівської держзалізниці на підставі розпорядження від 05.12.2001 року №187. Іншими співвласниками квартири є родичі заявниці: ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_3 (мати), ОСОБА_4 (сестра).
У зв'язку з смертю батька заявниця звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори з метою реалізації власних спадкових прав та в результаті отримання свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та ст.372 ЦК України у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а також для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При оформленні спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників приватизованої квартири. При оформленні свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати заяву від усіх членів сім'ї з указівкою - у яких частках ця квартира була приватизована. Згідно з ч.2 ст. 1296 ЦК України якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Але у наявній ситуації при формуванні розміру часток нотаріусом ставиться під сумнів поточний статус заявниці як співвласника квартири. Її право власності обмежується наявністю орфографічних відмінностей у відображенні персональних даних заявниці в правовстановлюючому документі.
Так, у свідоцтві про право власності на житло заявницю ідентифіковано як « ОСОБА_1 , 1986 р.н.», тобто як особу чоловічої статі. Внаслідок таких текстових розбіжностей заявниця не може ототожнювати себе з особою співвласника об'єкту нерухомості та позбавлена подальшої можливості провести оформлення набутих спадкових прав.
Ситуація щодо відмінностей у написанні власного імені та по-батькові власника у правовстановлючому документі має місце внаслідок довільної заміни персональних даних особи, а саме - невірного їх відмінювання через хибне визначення роду особи (жіночий/чоловічий). Таким чином різна текстова ідентифікація особи заявниці спричинена хибним орфографічним відображенням.
У той же час така заміна тотожних персональних потребує спростування в судовому порядку. Аналогічну позицію відображено в п.12 листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до ч.І ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У зв'язку з цим просить встановити факт належності заявниці (як співвласнику) свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2001 року, виданого Ужгородською дистанцією цивільних споруд Львівської держзалізниці на підставі розпорядження від 05.12.2001 року №187.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, однак її представник - адвокат Продан О.В. подала до письмову заяву в якій підтримала заявлені вимоги та просила суд слухати справу у їх відсутності. До заяви додала довідку Королівської селищної ради від 11.07.2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 24.10.1986 року (а.с.5).
Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 з 26.04.2006 року (а.с.4 зв.), що узгоджується з довідкою Королівської селищної ради від 11.07.2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 .
В процесі декомунізації вулицю з Космодем'янської в смт.Королево перейменовано на вул. Ярослава Мудрого.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2001 року Ужгородської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , 1957 р.н., та членам його сім'ї ОСОБА_3 , 1966 р.н., ОСОБА_1 , 1986 р.н., ОСОБА_4 , 1988 р.н. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 05.12.2001 року №187 (а.с.6).
Як встановлено з свідоцтва про народження, паспорту (відмітки про реєстрацію) та довідки Королівської селищної ради про реєстрацію ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрована ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, належними та допустимими доказами встановлено, що заявниця ОСОБА_1 була членом родини ОСОБА_2 , а отже, у свідоцтві про право власності на житло від 05.12.2001 року Ужгородської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці ім'я та по батькові заявниці помилково вжито у чоловічому роді.
При цьому суд зауважує, що дата народження - 1986 рік вказано вірно, що додатково підтверджує помилковість зазначення персональних даних заявниці.
Суд погоджується з доводами заявниці, що ситуація щодо відмінностей у написанні власного імені та по-батькові співвласника у правовстановлючому документі має місце внаслідок довільної заміни персональних даних особи, а саме - невірного їх відмінювання через хибне визначення роду особи (жіночий/чоловічий). Таким чином різна текстова ідентифікація особи заявниці спричинена хибним орфографічним відображенням.
У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п.п. 1, 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України - про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної у свідоцтві про народження або паспорті.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом в порядку окремого провадження.
Згідно положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до положень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен базуватися на доказах про те, що правовстановлюючий документ належить особі і відсутності можливості внести до документу відповідні виправлення.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне заявниці для подальшої реалізації власних цивільних інтересів в частині вільного розпорядження об'єктом речових прав. Адже наявна ситуація ставить під сумнів належність нерухомого майна саме їй, що у свою чергу нівелює статус заявника як власника та унеможливлює подальшу реалізацію спадкових прав.
На даний час згідно положень п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що повністю виключає можливість формування (або коригування) правовстановлюючого документу у паперовій формі.
У зв'язку із вищевикладеним заявлені вимоги заявниці підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 210, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2001 року виданого Ужгородською дистанцією цивільних споруд Львівської залізниці на підставі розпорядження від 05.12.2001 року №187.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий В. В. Леньо