Справа № 523/3818/25
Номер провадження 2-а/504/67/25
про залишення позовної заяви без руху
19.06.2025смт.Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернулася до Суворовського районного суду міста Одеси із вказаним позовом до відповідача, в якому просила скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1701620 від 28.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 12.03.2025 року справу передано за підсудністю до Комінтернівського (наразі Доброславського) районного суду Одеської області.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 2 ст.160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із установлених законом, способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Проте, у поданій позовній заяві відсутнє нормативне обґрунтування та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які передбачають спосіб захисту його прав та інтересів, в частині оскарження рішення щодо притягнення її до адміністративної відповідальності.
Таким чином, позивачу пропонується уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, всупереч зазначеним вимогам позивачем не додано до позовної заяви копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд України в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) висловився про те, що за подання позивачем або відповідачем суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.
Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року №543/775/17 було здійснено відступлення від висновку Верховного Суду України (постанова від 13.12.2016 року провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скаргу у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, з урахування викладеного, позивач повинен сплатити за подання даної позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн (3028х0,2=605,60).
Суд зазначає, що ст.129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення наявних в ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем (його представником) ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Литвинюк А. В.