15.07.2025
Справа № 497/1343/25
Провадження № 2/497/989/25
15.07.25 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
представника третьої особи - Мохначевої М.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засідання в залі суду в м.Болград цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю та ознайомившись зі змістом зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком,-
11.06.2025 року до Болградського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Провадження по даній справі відкрито ухвалою від 12.06.2025 року та призначено до підготовчого розгляду на 11:00 годину 15.07.2025 року (а.с.38), про що повідомлено сторін по справі (а.с.39).
18.06.2025 року позивач подала заяву про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи заяву тим, що їй необхідний строк для збирання деяких доказів на обґрунтування своєї вимоги, який перевищує передбачений законом строк розгляду цивільної справи. Просила розглянути дану заяву без її участі в судовому засіданні (а.с.41).
Разом з цим, 02.07.2025 року, тобто вдруге позивач звернулася до Болградського районного суду Одеської області з аналогічною позовною заявою справа № 497/1518/25, провадження № 2/497/1064/25 до відповідача з тим самим предметом і з тих же підстав.
Ухвалою судді від 04.07.2025 року визнано зловживанням процесуальними правами позивача у справі №497/1518/25. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини і скасування рішення органу опіки та піклування - повернуто заявнику з усіма доданими до позовної заяви документами. Попереджено позивача про необхідність утриматись від протиправних дій, оскільки вони можуть призвести до застосування судом заходу процесуального примусу (а.с70-71).
08.07.2025 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком (а.с.44-46).
Між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В підготовче засідання 15.07.2025 року:
- позивач не прибула, заявила клопотання про проведення підготовчого засідання у її відсутність;
- відповідач - не прибув;
- представник відповідача надіслав заяву якою просив прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 , об'єднати його з первісним позовом, підготовче засідання відкласти, надавши час відповідачу для підготовки відзиву;
- представник третьої особи - пояснила, що у позивача ОСОБА_1 було більш ніж достатньо часу для збирання і надання суду доказів, втім таких надано не було. Щодо заяви позивача ОСОБА_1 про залишення її позову без розгляду покладалася на розсуд суду. Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 вважала за можливе прийняти до розгляду як самостійний позов.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача за первісним позовом, вивчивши зміст зустрічного позову, заслухавши думку представника органу опіки та піклування, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. При постановленні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.
Вищевказана стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Таким чином, вирішуючи заяву про прийняття зустрічного позову, суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
З огляду на зміст позовних вимог як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, суд прийшов до висновку, що вони є однорідними, мають спільний предмет позову.
А відтак, зустрічний позов підлягає прийняттю.
Щодо заяви позивача за первісним позовом про залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю, підлягає залишенню без розгляду.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком.
Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Із матеріалів справи вбачається, що після залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком набув ознак самостійного позову, на який розповсюджуються всі процесуальні дії після прийняття позову до розгляду.
Постановою Верховного суду від 26 липня 2024 року у справі № 442/2335/21, провадження № 61-5049св24, суд дійшов наступного висновку: «у разі залишення первісного позову без розгляду, зустрічний позов підлягає розгляду судом як самостійний позов…. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
Відтак, постановлення оскаржуваної ухвали позбавляє можливості Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області повторно звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за позовом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 210/1366/19 встановлено, що « … Із матеріалів справи вбачається, що після залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Криворіжгаз» про зобов'язання вчинити дії, зустрічний позов ПАТ «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природногогазу набув ознак самостійного позову, на який розповсюджуються всі процесуальні дії після прийняття позову до розгляду.
Проте, суд першої інстанції, не звернув на це належної уваги і зустрічну позовну заяву ПАТ «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природногогазу повернув заявнику з тих підстав, що окремий розгляд зустрічного позову без первинного є неможливим».
Та як наслідок постановив, що «апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» задовольнити.
Ухвалу Дзержинськогорайонного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01травня 2024 року в частині повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований)об'єм природного газу - скасувати. Справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції».
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
За правилом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим повернення заяви позивача ОСОБА_2 , оскільки це порушить право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частинами 1 та 2 ст.194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №175/957/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №766/12340/17.
Разом з цим, позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком як самостійний позов.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 193 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю - залишити без розгляду.
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком як самостійний позов та відкрити загальне позовне провадження.
Призначити підготовче засідання по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком в приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул. 25 Серпня, № 192, м. Болград, Одеська область, каб. № 4 на 10:00 годину 23.09.2025 року.
Роз'яснити сторонам, що:
Відповідач має право протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і усі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач в праві подати відповідь на відзив (підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті), в строк не більше 5 (п'яти) календарних дні з дня отримання відзиву відповідача на позов.
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подається в строк, встановлений судом, а саме протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання відповіді на відзив.
Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам справи.
Зобов'язати розглянути Болградську міську раду Одеської області в особі Органу опіки та піклування (вул.Шпитальна, 45, м.Болград, Одеська область, 68702 Email: miskaradabolgrad@ukr.net) питання щодо доцільності (недоцільності) визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком дитини ОСОБА_2 і за результатами розгляду надати відповідний висновок до суду у строк до 13.09.2025 року.
В підготовче засідання викликати сторони.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ___________ С.В.Кодінцева