Справа № 496/7707/24
Провадження № 2/496/498/25
10 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місце знаходження: індекс 04080, Київська область, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без виклику сторін,
відповідачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 04.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»(далі - позивач та/або ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»), в особі представника, звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка та/або позичальник) з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 36563 від 17.06.2021 року у розмірі 9225,00 гривень та понесених позивачем судових витрат, які складаються зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 17.06.2021 року між первісним кредитором та відповідачкою укладено кредитний договір № 36563 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1500,00 гривень; дата надання кредиту: 17.06.2021 року; строк кредиту: 26 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або 912,5 % річних. На виконання вимог кредитного договору відповідачкою були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_2 для перерахування кредитних коштів. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідачки. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 22.07.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 9225,00 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 7725,00 гривень. У зв'язку з викладеним у позивача виникло право на звернення до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. 02.04.2025 року від представника позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, якою просив стягнути з відповідачки на його користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 гривень, розглядати справу у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи. (а.с. 55-57)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 року справа № 496/7707/24 була передана на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 9)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.12.2024 року було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 12-14)
8. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Біляївського районного суду Одеської області в мережі Інтернет (а.с. 64) та направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке вручене 15.04.2025 року (а.с. 66), в судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
13. Судом встановлено, що 17.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» з метою отримання фінансових послуг, в зв'язку з чим був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 36563 (а.с. 33-35) та узгоджено Графік розрахунків та загальна вартсіть кредиту, що є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 36563 (зворотній а.с. 35-а.с. 36)
14. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 26 днів, тобто до 12.07.2021 року. Строк дії договору 26 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
15. З довідки про ідентифікацію вбачається, що позичальник ідентифікований первісним кредитором: одноразовий ідентифікатор - KL4303, дата відправлення ідентифікатору позичальнику - 17.06.2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - 380983575072. (а.с. 31)
16. З довідки № 4193/05, виданої 21.05.2024 року ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» вбачається, що на сайті торговця: AVIRACREDIT.COM.UA, через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція: № транзакції: 32392-58028-75113, № замовлення: A107066B61721CLY36563T320318, сума, грн: 1500,00, дата та час проведення: 2021-06-17 13:30:05, № платіжної картки: НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK, опис: видача кредиту #36563. (а.с. 38)
17. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК«АВІРА ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 02-17/02/2022. (зворотній а.с. 50-а.с. 51)
18. Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, на умовах даного договору та керуючись ст. 1077 ЦК України фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові своє право грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників.
19. ТОВ «ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» свої зобов'язання за Договором факторингу виконало в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 3669 від 21.02.2022 року. (а.с. 52).
20. З копії Реєстру боржників до Договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, вбачається, що до ТОВ «ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Договір № 36563 від 17.06.2021 року, сума виданого кредиту - 1500,00 гривень, заборгованість за тілом кредиту - 1500,00 гривень, заборгованість по відсоткам - 7725,00 гривень, загальна сума заборгованості за кредитом - 9225,00 гривень. (а.с. 30)
21. 22.10.2022 року між ТОВ «АВІРА ГРУП» (Сторона 1) та ТОВ «ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Сторона 2) укладено Додаткову угоду до Договору факторингу № 02-17/02/2021 від 17.02.2022 року про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація), яким замінено предмет Договору з послуг факторингу на відступлення права вимоги за кредитним договорами на підставі ст. 512 ЦК України. (зворотній а.с. 52)
22. ТОВ «ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» свої зобов'язання за Додатковою угодою (новація) виконало в повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції № 3877 від 12.10.2022 року. (зворотній а.с. 51).
23. 22.05.2024 року за вих. № б/н позивач направив на адресу відповідачки Вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором. (а.с. 28)
24. З копії виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 36563, боржник: ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 25.06.2024 року заборгованість відповідачки за Договором № 36563 від 17.06.2021 року не погашена та складає 9225,00 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 1500,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами - 7725,00 гривень. (а.с. 29)
V. Оцінка Суду.
25. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
26. Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
27. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
28. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
29. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
30. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
31. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
32. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
33. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».
34. Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
35. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
36. Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
37. За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
38. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
39. Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
40. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
41. Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
42. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
43. При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію).
44. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
45. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20.
46. У справі встановлено, що для підписання Індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту № 36563, ОСОБА_1 17.06.2021 року первісним кредитором було направлено одноразовий ідентифікатор KL4303, що мало б відповідати вимогам ч.ч. 6 та 8 ст. 11 і 12 ЗУ «Про електронну комерцію», але, разом з тим, з примірника індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту № 36563 від 17.06.2021 року, вбачається, що вона підписана одноразовим ідентифікатором AV4303, що позбавляє суд можливості встановити дійсність підпису відповідачки на ньому, а також те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
47. Окрім того, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
48. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
49. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
50. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
51. З виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 36563 вбачається, що станом на 25.06.2024 року прострочена заборгованість за процентами складає 7725,00 гривень.
52. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
53. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
54. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
55. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
56. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
57. Судом встановлено, що Договір № 36563 від 17.06.2021 року укладений на визначений строк 26 днів до 12.07.2021 року, а додатком № 1 до договору розрахована сума процентів 975,00 гривень.
58. Таким чином, після спливу визначеного цим договором строку кредитування, який складає 26 днів, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом не передбачено.
59. З досліджених судом доказів вбачається, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 12.07.2021 року.
60. В матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості, що позбавляє суд можливості встановити підстави, порядок та період нарахування відсотків поза межами встановленого Договором про надання фінансового кредиту № 36563 строку кредитування.
61. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
62. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
63. Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
64. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, п.п. 53, 53) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (п. 6.19).
65. При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
66. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
67. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
68. Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.
69. Нарахування Банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків на прострочену заборгованість та відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору - 12.07.2021 року є безпідставним. Підтверджень пролонгації позивачем не надано.
70. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду № 363/669/23 від 11.01.2024 року.
71. Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
72. При цьому, позивач у даній справі позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК України не заявляв.
73. Також, на підтвердження отримання відповідачкою грошових коштів та наявність у неї заборгованості, представник позивача до матеріалів справи долучив екземпляр Інформаційної довідки, виданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та Виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 36563, зроблена ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», але суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не є первинними документами бухгалтерського обліку, що вміщують записи про здійснені операції, розрахунок суми заборгованості, а є тільки набором арифметичних дій, не підтверджений жодним належним та допустимим доказом у відповідності до ст.ст. 77-78 ЦПК України. Разом з тим нормами Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 встановлено основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю, щодо змісту та форми первинних документів під час здійснення операційної діяльності в банках України. У відповідності до розділу 4 Положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 № 254 (надалі «Положення 254») операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Розділом 5 Положення 254 передбачено, що банки обов'язково мають складати особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. У п. 5.6 Положення 254 підкреслюється, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Із змісту наведених норм вбачається, що рух операцій по особовому рахунку має підтверджуватись випискою по особовому рахунку, яка має містити визначений перелік обов'язкових реквізитів.
74. Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 30.11.2022 року № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 року № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 року № 381/1647/21; від 01.08.2022 року № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 року № 128/2269/20; від 01.06.2022 року № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 року № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 року № 219/7527/16; від 25.05.2022 року № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 року № 336/4796/18; від 09.02.2022 року № 161/5648/20; від 02.02.2022 року № 205/7751/16-ц.
75. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
76. Сам лише бездоказовий факт констатації наявності заборгованості не може слугувати підставою для задоволення позову. Перехід права вимоги та формалізація певного розміру заборгованості у Договорі факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року та у Додатковій угоді до Договору факторингу № 02-17/02/2021 від 17.02.2022 року про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація) від 12.10.2022 року не звільняє ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від доказування наявності у ОСОБА_1 заборгованості та її розміру. ОСОБА_1 не є стороною вищевказаним договорів, тобто визначений у витязі з Реєстру боржників до Договору розмір заборгованості із нею не узгоджувався, його обґрунтованість нею не перевірявся. З матеріалів справи неможливо встановити яким чином у відповідачки утворилася заборгованість.
77. Про те, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову йдеться у Постанові ВСУ від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах- зазначає Суд. Окрім цього Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
78. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості, позивач надав суду копію Індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту № 36563 від 17.06.2021 року, копію інформаційної довідки від 21.05.2024 року за вих. № 4193/05, копію Договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, копію Додаткової угоди до Договору факторингу № 02-17/02/2021 від 17.02.2022 року про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація) від 12.10.2022 року.
79. З наданих позивачем документів не вбачається, що між первісним кредитором та відповідачкою укладено кредитний договір, а також те, що первісний кредитор свої зобов'язання виконав.
80. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
81. На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем при поданні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 509, 512, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 50, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Повний текст рішення складено 10.07.2025 року.
Суддя О.П. Портна