Справа № 495/9417/24
№ провадження 2-р/495/26/25
Про роз'яснення судового рішення
"15" липня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря - Дарій О.М.,
справа № 495/9417/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2024 по справі № 495/9417/24,-
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, у якому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 15 липня 2024 року по 11 жовтня 2024 року включно у розмірі 43245, 82 грн без врахування податків, зборів та обов'язкових платежів; стягнути на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
26 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить роз'яснити резолютивну частину заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2024 по справі № 495/9417/24 в частині того, чи підлягають вирахуванню податки, збори та обов'язкові платежі із загальної суми середнього заробітку за затримку виконання рішення суду у розмірі 43245,82 (сорок три тисячі двісті сорок п'ять грн. 82 коп.) грн.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина перша статті 233 КЗпП України).
Оскільки середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а не заробітною платою, то податки, збори та інші обов'язкові платежі з цієї суми не вираховуються.
Вказує, що невизначеність цього питання у заочному рішенні суду від 03.12.2024 по справі № 495/9417/24 ускладнить у подальшому примусове виконання виконавчого документу на її користь органом державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
У судове засідання ОСОБА_1 надала заяву, відповідно до якої свою заяву підтримала, наполягала на її задоволенні.
Відповідач не з"явився, був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи № 495/9417/24, заяву про роз'яснення рішення, виходячи з принципів об'єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, у зв'язку із наступним.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення по цивільній справі» виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення рішення при заочному розгляді справи здійснюються за загальними правилами, передбаченими статтями 219 - 221 ЦПК.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 21 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення по цивільній справі» зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001 р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Дійсно, 03 грудня 2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвалено заочне рішення по справі № 495/9417/24, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду - задоволено.
Ухвалено стягнути з Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 15 липня 2024 року по 11 жовтня 2024 року включно у розмірі 43245, 82 грн. Стягнути з Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
У зочному рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року по справі №495/9417/24 зазначається: «загальна сума за затримку невиконання рішення суду за період з 15 липня 2024 року по 11 жовтня 2024 року складає 43 245, 82 грн, без урахування обов'язкових виплат до бюджету, які утримуються із заробітної плати. Суд погоджується з таким підрахунком позивача, викладеним у позовних вимогах».
Водночас, підставою для звернення до суду із заявою стало те, що у резолютивній частині заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року не вказано чи підлягають вирахуванню податки, збори та обов'язкові платежі із загальної суми середнього заробітку за затримку виконання рішення суду у розмірі 43245,82 (сорок три тисячі двісті сорок п'ять грн. 82 коп.) грн.
Так, якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (ст. 235 ч.2 КЗпП України).
Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці").
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передує події, з якою пов'язана відповідна виплата.
При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п ) (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348, від 24 лютого 1997 року № 185; від 30 липня 1999 року № 1398, від 26 вересня 2001 року № 1266; від 30 листопада 2005 року № 1132; від 25 січня 2012 року № 35; від 29 липня 2015 року № 542; від 27 травня 2020 року № 410; від 9 грудня 2020 року № 1213; від 18 серпня 2021 року № 875; від 1 вересня 2021 року № 917; від 26 квітня 2022 року № 486; від 8 вересня 2023 року № 957).
До моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16.
Таким чином, враховуючи що дійсно у резолютивній частині заочного рішення суду не зазначено чи підлягають вирахуванню податки, збори та обов'язкові платежі із загальної суми середнього заробітку за затримку виконання рішення суду у розмірі 43245,82 (сорок три тисячі двісті сорок п'ять грн. 82 коп.) грн., а також з огляду на те, що за результатами дослідження матеріалів справи, змісту заочного рішення випливає, що роз'яснення, щодо якого клопоче заявниця, не змінить рішення по суті і не торкнеться тих питань, які не були предметом судового розгляду, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2024 по справі № 495/9417/24 - задовольнити.
Керуючись ст.ст. 271, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2024 по справі № 495/9417/24 за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду- задовольнити.
Роз'яснити заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2024 року по справі № 495/9417/24 за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, зазначивши, що стягненню з Виробничого управління житлово - комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 15 липня 2024 року по 11 жовтня 2024 року включно у розмірі 43245, 82 грнбез врахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складений 15 липня 2025 року.
Суддя: