Справа №766/8296/25
н/п 3/766/3550/25
14.07.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.
за участю секретаря: Натальної А.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу серія Вад №075551 ОСОБА_1 23.05.2025 о 15:20 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в під'їзді будинку відносно сусідки ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, принижував, хапав руками за шию та волосся, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Дала показання про те, що дійсно 23.05.2025 у нього з сусідкою ОСОБА_2 відбувся конфлікт, проте виник він на побутовому рівні, оскільки вхідні двері до її квартири закриваються дуже гучно, від чого виникає відчуття «прильоту» по будинку. А тому коли в черговий раз потерпіла гучно закрила двері, він пішов попросити її щось зробити з дверима, на що потерпіла одразу почала кричати та знімати його на телефон. Заперечив проти тієї обставини, що хапав потерпілу, оскільки вона стояла у себе в квартирі хоч і при відкритих дверях, а він в коридорі під'їзду, а відповідно фізично не мав би можливості вчинити заявлені дії.
Потерпіла ОСОБА_2 про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв та клопотань у зв'язку з судовим засіданням не подавала, для участі в судовому розгляді не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Так вина ОСОБА_1 згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №075551 від 23.05.2025, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (23.05.2025 о 15:20 години), місце ( АДРЕСА_2 ), обставини допущеного правопорушення (відносно сусідки ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, принижував, хапав руками за шию та волосся);
- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 23.05.2025, відповідно до якої потерпіла просить вжити заходів до сусіда, який проживає в АДРЕСА_1 , та який 23.05.2025 близько 15:20 години гупав ногами по дверях її квартири, погрожував фізичною розправою, принижував, нецензурно висловлювався на її адресу, схопив рукою за волосся;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 23.05.2025, в яких зазначено, що 23.05.2025 близько 15:25 години її сусід почав стукати у двері її квартири, висловлювався на її адресу нецензурною лексикою, хапав за шию та волосся.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб?єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Як зазначила Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 справа №288/1158/16-к хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Суд зауважив, що для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об?єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. А за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
У той же час як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, досліджених судом, та пояснень ОСОБА_1 , наданих суду, та навіть письмових пояснень потерпілої, конфлікт останніх виник на побутовому рівні і фактично був обумовлений особистими мотивами, як то незадоволення ОСОБА_1 стороннім шумом в під'їзді будинку, а не намаганням виразити явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Крім того, особою, уповноваженою на складання протоколу, не встановлено інших вірогідних свідків події, які б могли підтвердити або навпаки спростувати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, тоді як вина ОСОБА_1 обґрунтована лише показами потерпілої, яка повністю була заперечена особою, що притягається до адміністративної відповідальності, тоді як потерпіла до суду не з'явилась і свою позицію не обґрунтувала, що на переконання суду свідчить про самоусунення та подальше небажання обстоювати свою позицію заявлену представникам поліції.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, а відтак його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА