Справа № 592/11335/25
Провадження № 1-кс/592/4710/25
про арешт майна
14 липня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши клопотання дізнавача СД Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12025205520000639, внесеного до ЄРДР від 25.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач звернувся із клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна, яке підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та вимоги мотивує тим, що 24.06.2025 близько 12 год. 54 хв. на відкритій ділянці місцевості у м. Суми поблизу «Блакитних озер» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , під час поверхневої перевірки працівниками поліції добровільно видав зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на наркотичну (ЄО 62161 від 24.06.2025).
24.06.2025 в ході огляду місця події на відкритій ділянці місцевості у м. Суми поблизу «Блакитних озер», у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на наркотичну.
Щодо вказаних речей необхідно провести відповідні експертні дослідження, в ході яких, можливо, буде встановлено, що ці речі вилучені законом з обігу.
На стадії досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на наркотичну, який поміщено до спец.пакету Р8Р1292695, оскільки він є речовим доказом, який в подальшому може бути використаний у кримінальному провадженні для проведення відповідних слідчих дій, а також з метою запобігання можливості використання, приховування, відчуження, передачі, тому є необхідним накладення арешту для збереження речових доказів.
Відтак, вилучені предмети набули статусу тимчасово вилученого майна в розумінні ст.ст. 167-169 КК України.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, та проведення експертних досліджень виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків визначено главою 25 КПК України.
Так, згідно ч. 2 ст. 298 КПК України, досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
За змістом ст. 300 КПК України, для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу (ч. 1 ст. 168 КПК України).
За правилом ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на наркотичну, який поміщено до спец.пакету Р8Р1292695, вилучений 24.06.2025 в ході огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може прямо вказувати на обставини вчинення злочину. Не накладення арешту на вказане майно може призвести до його знищення, приховування, псування чи втрати, що в свою чергу вплине на повноту проведення досудового розслідування та не дасть змоги провести необхідні експертні дослідження.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 298, 300 КПК України,
1.Накласти арешт на майно, вилучене 24.06.2025 в ході огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на наркотичну, який поміщено до спец.пакету Р8Р1292695.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
2.Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12025205520000639 від 25.06.2025 року.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1