Справа № 490/4183/24
нп 2-о/490/51/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
15 липня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
присяжних - Федини Д.М., Жовнеренка Ю.М.
при секретарі - Романової К.Т.,
за участю представника особи, щодо якої розглядається питання про визнання недієздатною - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, заінтересовані особи - виконавчий комітет Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 ,-
ОСОБА_2 звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним; встановити над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опіку та призначити його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою судді від 23.05.2024 року дану заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року призначено по справі судово-психіатричну експертизу.
Для вирішення експерту поставлено наступні питання:
1. Чи страждає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-якою психічною хворобою?
2. Якщо страждає, то чи є це захворювання хронічним та чи має характер стійкого психічного розладу?
3. Чи здатен ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти (усвідомлювати) значення своїх дій та керувати ними?
Проведення експертизи доручено експертам Миколаївській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», що розташоване за адресою: вул. Корабелів, 14-Б, м. Миколаїв.
До отримання результатів експертизи провадження по справі зупинено.
13.01.2025 року з експертної установи надійшло клопотання щодо надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, а саме: особову справу МСЕК (міжрайонна МСЕК №1) та всю наявну медичну документацію (оригінал) з КНП «МОЦПЗ» МОР.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 28.01.2025 року.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року клопотання експерта задоволено, витребувано у КНП Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної радиособову справу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР всю наявну медичну документацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (оригінал). Постановлено направити експерту Миколаївської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» для проведення судово-психіатричної експертизи наступні документи: ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 грудня 2024 року про призначення судово-психіатричної експертизи на 2 арк.; виділені матеріали цивільної справи №490/4183/24 в 1 томі; медична карта амбулаторного хворого. Роз'яснено судовому експерту Миколаївської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», що особова справа МСЕК та вся наявна медична документація з КНП «МОЦПЗ» МОР будуть направлені експерту додатково після отримання вказаних документів. До отримання результатів експертизи провадження по справі зупинено.
20.03.2025 року експертною установою повернуто матеріали цивільної справи №490/4183/24 без виконання, в зв'язку з відсутністю об'єкта дослідження.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 14.04.2025 року на 10.00 год.
14.04.2025 року судове засідання відкладено на 02.06.2025 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання присяжного.
02.06.2025 року судове засідання відкладено на 09.06.2025 року, в зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі №490/9491/23.
09.06.2025 року в судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 15.07.2025 року на 10:00 год.
В судове засідання заявник ОСОБА_2 не з'явився, телефонограмою просив залишити заяву про визнання особи недієздатною без розгляду.
Представник особи, щодо якої розглядається питання про визнання недієздатною ОСОБА_1 дане питання залишив на розсуд суду.
За ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
28 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 711/7486/19, провадження № 61-10183св21 (ЄДРСРУ № 109871528) висловив правову позицію щодо залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання, вказавши наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права); застосувати аналогію закону.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи визначені ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас учасник справи зобов'язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)
Відповідно до ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та на те, що заявник не з'являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити заяву про визнання особи недієздатною без розгляду, оскільки, заявник повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Керуючись ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, заінтересовані особи - виконавчий комітет Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на повторне звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова
Присяжні Федина ДМ.
Жовнеренко Ю.М.