Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1317/25
Провадження № 2/945/1324/25
Іменем України
15 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
23 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на шлюб і сім'ю, відсутність взаєморозуміння, спільне господарство не ведеться з червня 2024 року. Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просив розірвати шлюб.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому з позовної заяви вбачається, що позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу без його з представником участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, при цьому 04 липня 2025 року подала на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
27 жовтня 2023 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб який був зареєстрований Стара ратуша, Площа 7, 6800 Варде, Данія, Площа 7, 6800 Варде, номер в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу № 4153 від 27.10.2023 та нотаріально завіриним перекладом вище зазначеного документа (а. с. 5-9 та на зворотах).
Згідно ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Статтею ст. 13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" № 52/5від 18.10.2000 року із змінами та доповненнями. Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 року.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.
Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць зазначеної Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
Відповідно до статей 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
Так, з поданого позивачем в якості доказу документу про укладення шлюбу (свідоцтва про шлюб) вбачається проставляння на ньому апостиля.
Таким чином, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 27 жовтня 2023 року Стара ратуша, Площа 7, 6800 Варде, Данія, Площа 7, 6800 Варде, є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення.
Через різні погляди на шлюб і сім'ю, відсутність взаєморозуміння, почуття любові один до одного, сторони фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство подружжям не ведеться.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними є неможливим, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.
Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 605 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, частинами 1, 4 ст. 206, статтями 258, 259, 264, 265 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою Україна, зареєстрований Стара ратуша, Площа 7, 6800 Варде, Данія, Площа 7, 6800 Варде, номер в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу № 4153 від 27 жовтня 2023 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 , при поданні позову за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0154010102 від 16 червня 2025 року, що складає 605 грн. 60 коп.
Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 , при поданні позову за Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0154010102 від 16 червня 2025 року, що складає 605 грн. 60 коп.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаїв, Миколаївська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка село Радсад, Миколаївський район, Миколаївська область; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 паспорт серії НОМЕР_3 .
Суддя Олена ЛОПІНА