Справа №478/332/25 Пров. №2/478/214/2025
15 липня 2025 року смт.Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участі:
секретаря судового засідання Луговської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Казанка, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31 березня 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі свого представника Романенка М.Е. звернулось до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданої позовної заяви позивач зазначає, що 12.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 200501067 відповідно до умов якого, позичальнику було надано у користування кредитні кошти в розмірі 12 203,05 грн зі встановленим строком користування з 12.04.2016 року по 12.04.2019 року, а позичальник зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений Договором строк та сплатити відсотки за користування кредитом.
23 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено у ньому тимчасову адміністрацію.
За результатами публічних торгів від 15.06.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 року набуло право вимоги за кредитними договорами, у яких кредитором був ПАТ «Банк Михайлівський».
Як зазначає позивач, то ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за Кредитним договором в розмірі 34 184,35 грн, яка складається: із заборгованості по кредиту в розмірі 11 863,95 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 22 320,40 грн.
Виходячи з наведеного, посилаючись на право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 200501067 від 12.04.2016 року щодо сплати заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором в загальному розмірі 51 072,87 грн, в тому числі: 34 184,35 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту та відсотками; 13 807,69 грн - інфляційні витрати; 3 080,83 грн три відсотки річних.
Також позивач просить суд стягнути судові витрати на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 14.04.2025 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не прибули. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно заявленого в позовній заяві клопотання, позивач просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти позовних вимог не висловив, про причини неявки в суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» уклали Кредитний договір № 200501067.
Кредитний договір було укладено шляхом подання 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 заяви за № 200501067, за якою останній приєднався до Умов надання та обслуговування кредитів ПАТ «Банк Михайлівський».
Зі змісту Договору вбачається, що ОСОБА_1 погодив умови щодо надання йому кредиту в розмірі 12 203,05 грн строком на 1095 днів (з 12.04.2016 року по 12.04.2019 року) з розміром процентної ставки за кредитом: 0,0001% річних, платою за надання 12,00 грн щомісячно та сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості. З цією метою, сторони узгодили відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_1 у банку протягом місяця та зарахування на нього кредиту.
Сторони Договору узгодили графік платежів, який передбачав повернення кредиту ОСОБА_1 шляхом сплати щомісячних платежів кожного 12 числа кожного місяця в розмірі 838,00 грн (протягом строку кредитування: з 12.05.2016 року по 12.04.2019 року) та останній платіж у сумі 833,45 грн. З вказаного графіку судом встановлено, що щомісячні платежі ОСОБА_1 складаються із: погашення основної суми кредиту у сумі 339,10 грн (останній платіж - 334,55 грн); комісії у сумі 486,90 грн; плати за підтвердження проведення платежу та стану заборгованості за кредитом за допомогою послуги «SMS- сервіс» у сумі 12,00 грн.
Попередньо, тобто до укладення Договору, ОСОБА_1 ознайомився із Довідкою про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 12.04.2016 року, яка містила аналогічні умови кредитування, що були узгоджені в Договорі.
З наданої позивачем виписки по особовому рахунку, вбачається, що відповідачем не було повернуто за Договором 11 863,95 грн тіла кредиту.
20 липня 2020 року ПАТ «Банк Михайлівський», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»» уклали договір №7_БМ про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі протоколу електронного аукціону від 15.06.2020 року відступив ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»» право вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, (надалі за текстом - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору.
Сторони визначили, що Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 цього договору, але у будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказано у Додатку №1 до цього Договору (п. 2 Договору).
Згідно з платіжним дорученням №25 від 09 липня 2020 року ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»» сплатило ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі протоколу електронного аукціону від 15 червня 2020 року 5 307 308,39 грн.
Факт набуття права вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існували на момент переходу у відповідності до п. 2 Договору № 7_БМ від 20.07.2020 року підтверджується також висновками мотивувальної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16.
Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступлені та боржників за такими договорами (Додаток №1 до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року), який підписаний сторонами договору, до ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»» перейшло право вимоги за кредитним договором №200501067 від 12.04.2016 року на суму 34 184,35 грн, яка складається: із заборгованості по кредиту в розмірі 11 863,95 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 22 320,40 грн (№ з/п НОМЕР_1 ).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача за кредитом складає 34 184,35 грн. Інфляційні витрати (нараховані за період з 28.06.2021 року по 28.06.2024 року) складають 13 807,69 грн та 3 відсотки річних (нараховані за період з 28.06.2021 року по 28.06.2024 року) складають 3 080,83 грн.
Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статті 525,612,625ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або невиконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З досліджених доказів, які були надані позивачем в якості підтвердження заявлених позовних вимог до відповідача судом встановлено, що 12 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено Кредитний договір №200501067 на підставі якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 12 203,05 грн, які останній зобов'язався повернути протягом строку кредитного договору (1095 днів) шляхом сплати щомісячних платежів.
З дослідженої судом виписки по рахунку ОСОБА_1 встановлено наявність у останнього заборгованості за Кредитним договором №200501067 в розмірі 11 863,95 грн.
Досліджені докази також свідчать про перехід до позивача права вимоги за кредитним договором №200501067 від 12.04.2016 року на суму 34 184,35 грн підтверджений договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року, платіжним дорученням №25 від 09.07.2020 року та Реєстром договорів, права вимоги за якими відступлені та боржників за такими договорами (додаток №1 до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року), який підписаний сторонами договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належним чином факт укладання відповідачем кредитного договору від 12.04.2016 року № 200501067, наявну за таким договором заборгованість та право вимоги до відповідача на суму заборгованості останнього за кредитним договором.
Щодо розміру заборгованості за Кредитним договором від 12.04.2016 року № 200501067.
Судом встановлено, що у графіку погашення кредиту, сторони Кредитного договору від 12.04.2016 року № 200501067 узгодили щомісячну сплату ОСОБА_1 платежів на погашення тіла кредиту, комісії та плати за підтвердження проведення платежу (послуга SMS сервісу). Тобто, сплата процентів за користування кредитом вказаним графіком платежів не була передбачена.
Крім цього, з дослідженої судом виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається несплата позичальником саме тіла кредиту в розмірі 11 863,95 грн.
Проте, звертаючись до суду з позовом, ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 51 072,87 грн визначивши складові заборгованості наступним чином: 34 184,35 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту та відсотками; 13 807,69 грн - інфляційні витрати; 3 080,83 грн три відсотки річних.
Визначивши загальну заборгованість за Кредитним договором від 12.04.2016 року № 200501067 в розмірі 34 184,35 грн, позивач врахував тіло кредиту у сумі 11 863,95 грн та визначив відсотки, які нібито відповідач мав сплатити за користування кредитом в розмірі 22 320,40 грн.
Натомість, оскільки за Договором, графіком платежів та з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 не вбачається відповідних умов щодо сплати відсотків відповідачем, їх розміру, порядку нарахування, ставки тощо, то суд не вбачає підстав вважати доведеним правомірність та обґрунтованість такої вимоги позивача до відповідача, як стягнення з останнього відсотків за користування кредитом на суму 22 320,44 грн.
Щодо нарахованих інфляційних витрат.
Оскільки суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині розміру заборгованості за Кредитним договором від 12.04.2016 року № 200501067 на суму 11 863,95 грн, то розмір інфляційних витрат слід розраховувати саме від 11 863,95 грн, а не від 34 184,35 грн, як вказував позивач у позові та розрахунку суми заборгованості.
Крім цього, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, період нарахування інфляційних витрат в даному випадку слід розраховувати за період з 28.06.2021 року по 23.02.2022 року від суми 11 863,95 грн.
За таких обставин, розмір інфляційних витрат складає 766,75 грн.
Щодо трьох відсотків річних.
Беручи до уваги ст. 625 ЦК України та оскільки стягнення трьох відсотків річних з 24 лютого 2022 року є неможливим в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що в період прострочення грошового зобов'язання відповідача слід включати період з 28.06.2021 року по 23.02.2022 року, що складає 239 дні та дорівнює 235,01 грн.
Виходячи з наведеного судом вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором від 12.04.2016 року № 200501067 в розмірі 11 863,95 грн - заборгованості за тілом кредиту; 766,75 грн інфляційних витрат, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом та 235,01 грн трьох відсотків річних. Загальна сума, що підлягає стягненню на користь позивача складає 12 865,71 грн.
Щодо стягнення судового збору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією від 13.06.2024 року розмір судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні до суду з позовом до відповідача складає 2422,40 грн.
При цьому, ціна позову складає 51 072,87 грн з яких задоволено судом в розмірі 12 865,71 грн, що складає 25,19%.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 610,20 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
За змістомст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позов подано 31.03.2025 року представником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенком М.Е., який згідно витягу З ЄДР є керівником позивача, а за договором про надання правової допомоги від 15.02.2024 року та додаткової угоди від 15.02.2024 року є замовником адвокатських послуг. При цьому, строк дії договору про надання правової допомоги закінчився 14.02.2025 року.
В судових засіданнях представник позивача участі не приймав обмежившись наданням суду письмових пояснень та додаткових доказів за підписом керівника позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат з відповідача слід відмовити.
Керуючисьст.ст. 207, 526, 549, 625- 628, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, вул. Авіаконструкторська Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором від 12.04.2016 року № 200501067 в розмірі: 11 863,95 грн - заборгованості за тілом кредиту; 766,75 грн інфляційних витрат, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом та 235,01 грн трьох відсотків річних, а всього 12 865,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 610,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2025 року.
Суддя