Справа №487/1714/25
Провадження №2/487/1927/25
10.07.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Кузьменка В.В., за участю секретаря судового засідання - Рафальської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївських районних електричних мереж Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення,
19.03.2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївських районних електричних мереж Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.03.2025 року відмовлено у відкритті провадження.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.04.2025 року, ухвалу від 21.03.2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
13.06.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від АТ "Миколаївобленерго", в якому зазначаються, що Миколаївський район електричних мереж АТ "Миколаївобленерго" не може бути відповідачем, оскільки не є самостійним суб'єктом господарювання тп має статусу юридичної особи.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.06.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14.02.2025р. контролери Миколаївського району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго'здійснив перевірку технічну перевірку приватного будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 за результатами якої був складений Акт про порушення L2127 від 14.02.2025року.
Відповідно до Акту про порушення видом порушення зазначено: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку, що передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
Рішення комісії було оформлено Протоколом №500 від 18.02.2025 в якому зазначено, що ОСОБА_1 визнаний причетним до порушення. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин.
Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред'явленому позову при наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
На позивачеві лежить обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред'явлений даний позов.
Обов'язок та право визначати відповідачів, до яких пред'являється позов, покладається на позивача.
Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред'явлений до належного відповідача.
Відповідач - філія АТ «Миколаївобленерго», до якої пред'явлено вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, а також про стягнення матеріальної та моральної шкоди, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є юридичною особою.
За змістом статей 80, 95, 96 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Тобто, Миколаївський район електричних мереж Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", який, згідно статей 46-49 ЦПК України не має встановленого законом цивільного процесуального права та обов'язку сторони, оскільки не будучи юридичною особою, не може бути відповідачем у справі.
З цих підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївських районних електричних мереж Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення слід відмовити, оскільки філія АТ «Миколаївобленерго» не є юридичною особою та не може відповідати за цими вимогами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 76-81,263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Миколаївських районних електричних мереж Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя В.В. Кузьменко