Справа № 487/1838/25
Провадження № 2/487/1604/25
24.06.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
Позивач, звернувся до Заводського районного суд міста Миколаєва з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення в загальному розмірі 13814 грн. 89 коп., 1064,92 грн. суми на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, 475,04 грн. - три відсотки річних. Судові витрати у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у розмірі 3028 грн..
Ухвалою судді Заводського районного суд міста Миколаєва від 26.03.2025 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Ухвалено розглянути цю справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою судді Заводського районного суд міста Миколаєва від 24.06.2025 року закрито провадження по справі №487/1838/25 за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, в частині вимог до відповідача ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_1 , подав зустрічну позовну заяву, за змістом якої просить: визнати відсутнім право ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на нарахування заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги теплопостачання за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 в сумі 15354,85 грн.
Відповідно до ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
В силу пункту 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У відповідності до ч. 2 та 3 ст. 194 ЦПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених у ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1, 2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Верховний Суд у постановах від 27.01.2021 року у справі за єдиним унікальним номером 908/1688/20 та від 13.03.2019 року у справі за єдиним унікальним номером 916/3245/17 зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Виходячи з наведених положень чинного ЦПК України, суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному судовому провадженні вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Крім того, слід зазначити, що подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Проте, з вивченого змісту зустрічного позову вбачається, що вимоги відповідача про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, а саме визнати відсутнім право ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на нарахування заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги теплопостачання за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 в сумі 15354,85 грн., що свідчить про те, що фактично первісні та зустрічні вимоги обґрунтовані різними підставами, а предмет доказування у кожному випадку є іншим.
Суд звертає увагу, що задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення пред'явленого ним позову, який за наявності визначених законом підстав, також може бути задоволеним. Так само й відмова в задоволенні одного з позовів, не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній.
Отже суд виснує, що в даному випадку не встановлено взаємопов'язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, а також можливості виключення задоволення первісного позову у разі задоволення зустрічного, водночас об'єднання вимог за первісним та основним позовами може ускладнити розгляд справи.
Враховуючи констатацію судом недодержання у даному випадку приписів ч. 2 ст. 193 ЦПК України, то правовими наслідками такого є відмова у прийнятті зустрічного позову та застосування вимог, наведених у ч. 3 ст. 194 ЦПК України, про повернення зустрічної позовної заяви обом заявникам.
В свою чергу, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 подати свій позов на загальних підставах.
При цьому, суд також враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. the United Kingdom) від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Із зазначеного слідує, що повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом.
Керуючись статтями 13, 43, 49, 193-194, 257-258, 260-261 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті його зустрічної позовної заяви до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, до спільного розгляду з первісною позовною заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у прийнятті його зустрічної позовної заяви до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, -повернути ОСОБА_1 .
Копію зустрічної позовної ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, - долучити до матеріалів цивільної справи.
Роз'яснення про наслідки повернення зустрічної позовної заяви.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє їх права подати позов з відповідними вимогами на загальних підставах.
Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.
Ухвала суду, в силу положень ч.2 ст.261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її складення та підписання суддею, однак може бути оскаржена учасниками цієї справи у строк подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник цієї справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Д.Г. Нікітін