15.07.25 Справа № 945/1306/22
1-кп/469/112/25
15 липня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022152260000300 від 16.09.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта загальна середня, не працює, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 15 вересня 2022 року, близько 09.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев для власних потреб, прибув до захисних лісових насаджень, які знаходяться на території Веснянської сільської об"єднаної територіальної громади (Веснянської сільської ради). Цього ж дня, 15 вересня 2022 року, близько 09.00 год., більш точного часу не встановлено, з метою реалізації вищевказаного злочину, ОСОБА_4 , узявши з собою бензопилу "Stihl", використовуючи автомобіль марки «КІА SHUMA» червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до захисної лісосмуги, яка розташована вздовж автодороги М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ" поблизу населеного пункту Зелене Миколаївського району Миколаївської області, яке відноситься до Веснянської сільської об"єднаної територіальної громади та відноситься до захисних лісових насаджень, де умисно, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання лісових насаджень, без спеціального на те дозволу, в порушення ст. 69 Лісового Кодексу України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою бензопили марки "Stihl" здійснив незаконну порубку, шляхом повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання одного сироростущого дерева породи "абрикоса" діаметром на пні 62 см.
У результаті злочинних дій ОСОБА_4 які виразились в незаконній порубці дерева, припинено зростання 1 дерева породи "абрикос", чим спричинено державі в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) шкоду в сумі 62345,12 грн., яка є істотною шкодою, завданою державним, громадським інтересам, навколишньому природному середовищу, в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано стороною обвинувачення за ч.1 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерева у захисному лісовому насадженні.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, не визнав, суду пояснив, що бачив у посадці над трасою неподалік с.Зелене суху деревину абрикоса чи дикої груші, яка засохла ще до війни та могла впасти і пошкодити автомобілі. Кори у дерева вже не було, з'їв шашіль. Вже після початку війни, точного часу не пам'ятає, він спиляв деревину бензопилою. Коли приїхала поліція, він звернув увагу слідчого на те, що дерево сухе. Право доповнити протокол огляду місця події йому не роз'яснили, він підписав вказаний протокол, підтверджуючи те, що дійсно спиляв дерево. Коли приїжджав експерт, обвинуваченого не було на місці події.
На підтвердження викладених у обвинувальному акті обставин прокурором надано пояснення свідка ОСОБА_6 , державного екологічного інспектора-інспектора з охорони навколишнього природного середовища, який пояснив суду, що він як спеціаліст на запит поліції приїжджав на місце події, де замірив дерево, після чого зробив розрахунок, для якого враховано індексацію з 2008 року, розміщення дерева за межами населеного пункту, вид дерева (фруктове), а також чи є дерево свіжим чи сухим. Шкоду рахують завжди по максимуму. На місці події лежали гілки, свідок не пам'ятає, чи вони були свіжими, був пень, дров не було, чи були листя та кора - не пам'ятає. Свідок не міг встановити, сухе чи живе дерево було, і оскільки не могли підтвердити, що дерево було сухим, розрахунок робили як щодо живого дерева. 665 Постанова КМУ, відповідно до якої рахували шкоду, поширюється і на сухі, і на живі дерева.
Крім того,прокурором надано письмові докази, а саме:
-Протокол огляду місця події, складений 15 вересня 2022 року з 12.10 год. по 13.20 год. на автодорозі М-14, відповідно до якого об"єктом огляду є територія узбіччя автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з правої сторони у напрямку з м.Миколаєва до м.Одеса, розміром 7*10 метрів, яка знаходиться на відстані 300 м. до повороту до населеного пункту Зелене Миколаївського району Миколаївської області, їдучи з м.Миколаєва; у ході огляду виявлено автомобіль марки «КІА» червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , у якому знаходяться декілька гілок дерева; біля правого колеса причепу на землі виявлено бензопилу помаранчевого кольору марки «Stihl»; праворуч від узбіччя в кюветі, де знаходиться захисне лісове насадження, на відстані семи метрів від вказаного вище причепу, виявлено пеньок деревини абрикоси діаметром 62 см, біля якого на землі виявлено стовбур даного дерева та гліки, деякі з яких розпилені на частини (а.с.92-93); фототаблицею до вказаного протоколу (а.с.94-101) зафіксовано наявність спилів гілок дерева на землі, пеньок та його виміри, автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 на узбіччі автодороги, наявність у причепі декількох гілок, бензопилу біля причепа;
-Протокол огляду предмета від 16 вересня 2022 року, яким оглянуто транспортний засіб - легковий автомобіль «КІА» червоного кольору модель «SHUMA» хетчбек державний номерний знак НОМЕР_1 , та причіп загальний ПР-Бортовий-Тентований марки «ПГМФ» моделі «8304» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , транспортні засоби перебувають у справному стані, механічних пошкоджень при зовнішньому огляді не виявлено, на час огляду у причепі знаходяться розпилені на частини стовбур та гіллі дерева «абрикоса»; оглянуто також бензопилу марки «Stihl» помаранчевого кольору, яка перебуває у справному стані, без пошкоджень, на поверхні цепки та пластикового корпусу виявлено залишки тирси; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «КІА», державний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ПР-бортовий-Тентований марки «ПГМФ» моделі «8304», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.103-104);
-Копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «КІА SHUMA», державний номер НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_7 (а.с.107);
-Свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу причепа загального бортового, державний номер НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_8 (а.с.102);
-Протокол огляду місцевості, складений 26 вересня 2022 року за участю спеціаліста ОСОБА_6 , за змістом якого об"єктом огляду є територія узбіччя автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з правої сторони у напрямку з м.Миколаєва до м.Одеса, розміром 7*10 метрів, яка знаходиться на відстані 300 м. до повороту до населеного пункту Зелене Миколаївського району Миколаївської області, їдучи з м.Миколаєва; у ході огляду виявлено в кюветі серед захисного лісового насадження пеньок деревини абрикоси діаметром від краю до краю 62 см. та іншого краю до іншого 61 см. В ході огляду залучено спеціаліста ОСОБА_6 , який, оглянувши пеньок, вказав, що дерево спилене було живим та матеріальний збиток буде надано додатково в рамках кримінального провадження (а.с.127). До протоколу огляду додано фототаблицю (а.с.128-130), у якій зафіксовано пеньок дерева, його виміри, залишки кори поряд з пеньком;
-Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 1 дерева породи «Абрикос» в лісовому насадженні, розташованому вздовж автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» поблизу с.Зелене Миколаївського району Миколаївської області, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) ОСОБА_6 , відповідно до якого загальна сума заподіяної шкоди становить 62345,12 грн. (а.с.125-126).
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Сторона захисту щодо належності та допустимості наданих прокурором доказів не заперечувала.
Протоколом огляду місця події від 15 вересня 2022 року, протоколом огляду предмета від 16 вересня 2022 року, протоколом огляду місцевості від 26 вересня 2022 року, а також показаннями обвинуваченого підтверджено місце і час порубки, породу дерева (абрикос), факт його повного спилу за допомогою бензопили, виявленої на місці події, а також використання ОСОБА_4 автомобіля марки «КІА SHUMA» червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , для прибуття до місця події, що також підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Враховуючи формальну відповідність зазначених доказів вимогам КПК України, та що вони не містять ознак таких, що отримані унаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод, суд вважає їх такими, що є належними та допустимими.
Зважаючи, що викладені у обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення та висунуте ОСОБА_4 обвинувачення не містять жодного посилання на причетність до кримінального правопорушення причепу загального ПР-Бортовий-Тентований марки «ПГМФ» моделі «8304» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , суд вважає неналежними надані стороною обвинувачення докази в частині зафіксованих ними відомостей щодо зазначеного причепу, зокрема, свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Разом з тим, визначаючи достовірність наданих суду доказів та достатність їх для підтвердження висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, суд враховує таке.
Як вже зазначалось, обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечуючи тих обставин, що він у вказані в обвинувальному акті час та місці без спеціального дозволу здійснив порубку шляхом повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання одного дерева породи "абрикоса" діаметром на пні 62 см., пояснював, що спиляне ним дерево було сухим, про що він неодноразово заявляв слідчому, у тому числі при складенні протоколу огляду місця події за його участі.
За змістом ч.ч.3, 4 ст.104 КПК України заключна частина протоколу повинна містити відомості, зокрема, про спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
Як передбачено ч.4 ст. 237 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
Відповідно до ч.3 ст.223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
Протокол огляду місця події, складений 12 вересня 2022 року, підписаний ОСОБА_4 без заперечень. Проте протокол дійсно не містить розписки обвинуваченого про роз"яснення йому прав та обов"язків, передбачених КПК України, зокрема, права робити зауваження та заяви, що підлягають внесенню до протоколу, та інших прав, у тому числі і розписок понятих про роз"яснення їм їхніх прав, а також відомостей про спосіб ознайомлення ОСОБА_4 та понятих зі змістом протоколу, та письмове підтвердження про таке ознайомлення і відсутність до нього зауважень та доповнень.
При цьому слідчим внесено до протоколу пояснення ОСОБА_4 про спилювання ним дерева за допомогою бензопили та завантаження частин дерева до автомобільного причепу, які не враховуються судом на підставі ч.4 ст.95 КПК України.
На підтвердження тієї обставини, що спиляне ОСОБА_4 дерево було живим, суду надано протокол огляду місцевості, складений 26 вересня 2022 року за участю спеціаліста ОСОБА_6 , у якому зафіксовано, що у ході огляду залучений спеціаліст ОСОБА_6 , оглянувши пеньок, вказав, що дерево спилене було живим.
За змістом ч.1 ст.237 КПК України, огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Викладений у протоколі огляду місцевості від 26 вересня 2022 року текст свідчить про те, що до протоколу фактично внесено показання спеціаліста ОСОБА_6 про те, що «дерево спилене було живим», а не відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлені на місці події, в частині ознак спиляного дерева як живого.
За такого такі показання, викладені у протоколі огляду місцевості від 26 вересня 2022 року, не можуть бути покладені судом в основу судового рішення на підставі ч.4 ст.95 КПК України.
Під час розгляду кримінального провадження судом свідок ОСОБА_6 пояснив, що під час огляду він не міг встановити, сухе чи живе дерево було, і оскільки не могли підтвердити, що дерево було сухим, розрахунок робили як щодо живого дерева, по максимуму; свідок не пам"ятає, чи були свіжими гілки на місці події, чи були там листя та кора.
Суд вважає, що зазначені пояснення не підтверджують беззаперечно, що спиляне дерево було живим, оскільки свідчать про наявність сумнівів свідка у цьому, відсутність будь-якого обгрунтування для зробленого ним висновку про те, що дерево було живе, тобто що зазначений висновок базується на припущенні.
Разом з тим, фототаблицею до протоколу огляду місця події від 15 вересня 2022 року зафіксовано, що частина гілок спиляного дерева не мають кори, тобто є сухими (а.с.94, 95).
У зв'язку з тим, що фототаблиця роздрукована у чорно-білому форматі, а матеріали фотозйомки у цифровому чи кольоровому форматі стороною обвинувачення не надані, суд приходить до висновку, що зазначена фототаблиця не містить відомостей щодо того, чи було спиляне дерево живим.
Оскільки висновки сторони обвинувачення про те, що спиляне дерево було живим, базуються виключно на поясненнях свідка ОСОБА_6 , внесених у протокол огляду місцевості від 26 вересня 2022 року, тобто які не можуть бути враховані судом, а також наданих у судовому засіданні, які не підтверджують виявлення свідком спилу живого дерева, за наявності послідовних та детальних показань обвинуваченого про те, що спиляне ним дерево він бачив засохлим ще до війни, воно могло впасти на дорогу і пошкодити автомобілі, кора була відсутня, які частково підтверджуються наданою прокурором фототаблицею до протоколу огляду місця події від 15 вересня 2022 року, суд приходить до висновку про недоведеність викладеної у обвинувальному акті обставини про те, що ОСОБА_4 здійснено спилювання сироростущого дерева, а тому погоджується з посиланнями сторони захисту на те, що спиляне ОСОБА_4 дерево було сухим.
Відсутність спеціального дозволу, передбаченого ст. 69 Лісового Кодексу України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", обвинуваченим не заперечується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджено, зокрема, Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, на підставі яких спеціалістом у цьому кримінальному провадженні проведено розрахунок розміру завданої шкоди (далі -Такси), та Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, згідно з яким індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків; у разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться; під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008 р., а для нововведених такс - на 31 грудня року їх введення.
Відповідно до Такс, за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту, з діаметром у корі біля шийки кореня 46,1-50 см., розмір шкоди становить 3109 грн., за кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра - 105 грн.
Приміткою 2 до Такс визначено, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.
З врахуванням викладеного, суд визначає розмір заподіяної унаслідок зрубаного дерева породи абрикос, діаметром 62 см., у сумі 10390,85 грн.
Згідно з пунктом першим примітки до ст.246 КК України, у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Як передбачено пунктом 5 підрозділу 1 розділуХХ Податкового кодексу України, для цілей кваліфікації кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум доходів громадян обчислюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на один місяць), встановленого законом про державний бюджет на 01 січня відповідного року. Із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» (2481 грн), податкова соціальна пільга у відповідному році складала 1240,50 грн. Відтак на час вчинення обвинуваченим інкримінованих йому дій мінімальний розмір істотної шкоди як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, становить 24810 грн.
Такий розрахунок судом виконано з врахуванням порядку розрахунку шкоди, викладеного у п.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №301/2178/13-к.
За змістом обвинувального акта, істотність шкоди визначена стороною обвинувачення виходячи з її грошового виразу.
За такого заподіяна обвинуваченим шкода є меншою, ніж передбачений ч.1 ст.246 КК України розмір, у зв'язку з чим у діях ОСОБА_4 відсутній склад зазначеного кримінального правопорушення.
Суд також зважає на таке.
На підставі ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Диспозиція частини першої статті 246 КК України визначає, що кримінальним правопорушенням є незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Відповідно до примітки 1 до ст.246 КК України, у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
У постанові від 18січня 2024 року у справі №710/168/17 Верховний Суд зазначив, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК, відноситься до категорії злочинів проти довкілля. З об'єктивної сторони цей злочин полягає у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотної шкоди.
У обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч.1 ст.246 КК України як незаконна порубка дерева у захисному лісовому насадженні, тобто викладена у обвинувальному акті правова кваліфікація кримінального правопорушення не повністю відповідає диспозиції ч.1 статті 246 КК України, оскільки не містить посилання на заподіяння діянням істотної шкоди.
Разом з тим, формулювання обвинувачення повинно містити всі ознаки складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу визнано винуватою та за своїм змістом відповідати диспозиції норми закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 листопада 2016 року (№ 5-328кс16), під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв'язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у кримінальному провадженні, а отже, і обвинувачення особи, не повинно викликати сумнівів.
При цьому, кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Відповідно до ст. 368 КПК суд, ухвалюючи вирок, у першу чергу повинен вирішити питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винуватий обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що в кримінальному провадженні надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) за заявою № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» (Mattoccia v. Italy) за заявою № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії» за заявою № 42780/98, п. 34).
Частиною першою статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Під час судового розгляду прокурор не скористався наданим йому правом змінити обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
На підставі ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
За такого, оскільки судом встановлено, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, обвинуваченого слід виправдати за цим обвинуваченням.
Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заявлено до обвинуваченого цивільний позов про стягнення на користь держави шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, у сумі 62345,12 грн.
Згідно з ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжні заходи не застосовано та підстави їх застосування не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт у вигляді заборони вчинення дій, направлених на передачу, користування та/або розпорядження вилученим 15 вересня 2022 року в ході проведення огляду майном, а саме причепом марки «ПГМФ» модель 8304 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , з деревиною породи абрикоса у ньому та бензопилу марки «Stihl» помаранчевого кольору (а.с.120).
На підставі ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, арешт майна підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та виправдати його.
Речові докази: легковий автомобіль «КІА» червоного кольору модель «SHUMA» хетчбек державний номерний знак НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «КІА», державний номер НОМЕР_1 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , вважати переданими володільцю майна; причіп загальний ПР-Бортовий-Тентований марки «ПГМФ» моделі «8304» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває на території ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, та свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу марки ПР-бортовий-Тентований марки «ПГМФ» моделі «8304», державний номерний знак НОМЕР_2 , надане суду (а.с.102), повернути власнику ОСОБА_8 ; бензопилу марки «Stihl» помаранчевого кольору, яка передана до камери зберігання речових доказів відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, повернути володільцю майна ОСОБА_4 .
Документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати застосований ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022 року арешт у вигляді заборони вчинення дій, направлених на передачу, користування та/або розпорядження вилученим 15 вересня 2022 року в ході проведення огляду майном, а саме причепом марки «ПГМФ» модель 8304 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , з деревиною породи абрикоса у ньому та бензопилу марки «Stihl» помаранчевого кольору.
Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_4 про стягнення на користь держави шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: