Справа №127/20215/25
Провадження №1-кс/127/8435/25
27 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час несе службу у ВЧ НОМЕР_1 , громадянина України, раніше не судимого, в рамках кримінального провадження № 12025020000000714 від 13.06.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 27.06.2025 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеноу до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000714 від 13.06.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 26.06.2025 о 16:42 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України оскільки особу застали під час вчинення злочину.
27.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 обумовлено наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинене кримінальне правопорушення він може вдатися до відповідних дій.
Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, оскільки наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, він може здійснювати на них незаконний вплив, з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань.
Саме тому, однією із цілей обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму можливості ОСОБА_5 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного.
ОСОБА_5 використовуючи свої зв?язки серед військовослужбовців Сил оборони України, які проходять або раніше проходили військову службу в зонах ведення активних бойових дій та в умовах безпосереднього зіткнення з противником, здійснював вивіз та накопичення вогнепальної зброї, бойових припасів, в тому числі трофейних, починаючи з 2022 року. Своїми діями ОСОБА_5 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливу мету легкої наживи та незаконного збагачення, при цьому використав своє службове становище, проявив самовпененість у безкарності за свої вчинки.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам, а також сприяти виконанню покладених на підозрюваного обов'язків задля дотримання розумних строків досудового слідства, а тому слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020000000714, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000714 від 13.06.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», п. 1 додатку № 1 до постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, п. п. 1-2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п. 2.1 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, військовослужбовець військової служби військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше червня 2025 року солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб постріли гранатометні ВОГ-25, у кількості 25 штук, підствольний гранатомет типу "ГП-25", ніж, два наземні сигнальні патрони, реактивний сигнальний однозарядний патрон, ручну димову гранату.
Придбавши вказану вогнепальну зброю та бойові припаси солдат ОСОБА_5 , перевіз їх перевіз їх до невстановленого органом досудового розслідування місця та продовжив їх там зберігати, та продовжив їх там зберігати.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19.06.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи в Вінницькому районі, Вінницької області запропонував ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, придбати в нього вогнепальну зброю.
Надалі, діючи на виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброю та бойових припасів, близько 20 години 00 хвилини 19.06.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи на польовій дорозі в напрямку с. Вернянка Вінницького р-ну Вінницької області незаконно збув ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, за кошти в сумі 2000 доларів США постріли гранатометні ВОГ-25, у кількості 25 штук, підствольний гранатомет типу "ГП-25", ніж, два наземні сигнальні патрони, реактивний сигнальний однозарядний патрон, ручну димову гранату.
Відповідно до висновків експерта № СЕ-19/102-25/14209-ВТХ від 26.06.2026 та № СЕ-19/102-25/14205-БЛ від 26.06.2025 чотири предмети вісесиметричної обтічної форми з поверхнею сірого та коричневого кольорів, які ОСОБА_5 придбав, а в подальшому збув ОСОБА_7 , є 40-мм пострілами осколковими гранатометними ВОГ-25П промислового виготовлення військового призначення. Дані предмети відносяться до бойових припасів і є 40-мм пострілами осколковими гранатометними ВОГ-25П промислового виготовлення військового призначення. А також під ствольний гранатомет, який ОСОБА_5 придбав, а в подальшому збув ОСОБА_7 , є вогнепальною зброєю - 40 мм підствольним гранатометом моделі «ГП-25» N? 122633 (кронштейн, корпус, приціл, казенник) N? 3 9154 (ствол), що призначений для стрільби 40-мм дульнозарядними безгільзовими гранатами ВОГ-25, ВОГ-25П, тощо. Даний гранатомет призначений для використання в комплексі з 7,62-мм та 5,45-мм автоматами конструкції Калашникова (АК, АКМ, АКМС, АКС-74, АКС та інші).
26 червня 2025 року о 16:42 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020000000714 від 13.06.2025; повідомлення про кримінальне правопорушення; протоколів допитів свідків; протоколів огляду, ідентифікації та вручення; протоколів огляду покупця; висновків експертів; протоколу огляду місця події; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.06.2025; повідомлення про підозру від 27.06.2025, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 має зареєстроване та постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_5 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) діб з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 16:42 год. 26 червня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 16:42 год. 25 серпня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя