Справа №127/20558/25
Провадження №1-кс/127/8542/25
02 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження № 12025020050000407 від 30.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Слідчий СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 01.07.2025 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12025020050000407 від 30.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 01.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, збут та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, яке було вручено йому особисто.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст. 177 КПК України, до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, він не має жодних законних джерел заробітку та соціально стримуючих факторів (місця роботи, нерухомого майна, дружина відсутня, тощо), а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний злочин.
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Згідно статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Так, підозрюваний може чинити незаконний вплив з метою ухилення від кримінальної відповідальності (психологічний та фізичний тиск) на свідків.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_5 не має жодних законних джерел заробітку, психотропні речовини збував з метою незаконної наживи, а тому може продовжити вчиняти суспільно-небезпечні діяння.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам, а тому слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020050000407, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12025020050000407 від 30.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст.7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 27.06.2025, перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, отримав, шляхом листування у мессенджері «Телеграм», від невстановленої досудовим розслідуванням особи пропозицію здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено РVР, за що мав отримати у якості плати грошові кошти, на що добровільно погодився.
ОСОБА_5 , на наступний день після отримання пропозиції від невстановленої особи про вчинення злочину, а саме 27.06.2025, за допомогою громадського транспорту приїхав з міста Жмеринки Вінницької області до міста Вінниці. Так, 28 та 29 червня ц.р., ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знайшов за допомогою спеціальних програм-додатків у заздалегідь відомому місці по вул. Трамвайній у м. Вінниці сховок із пакуванням, у якому містились так звані «закладки», розпочав та здійснив їх збут на території міста Вінниці.
На виконання попередніх домовленостей, роблячи свій внесок у злочин та створюючи умови для його закінчення, з метою остаточного оплатного відчуження психотропних речовин, ОСОБА_5 сфотографував на власний мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy S23 FE» (ЙМЕЙ: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 ) з номерами НОМЕР_3 місця, де ним 28 та 29 червня ц.р. були розташовані всі «закладки», зафіксував їх геолокацію, маючи на меті надалі передати таку інформацію невстановленій особі, як звіт про збут психотропної речовини задля отримання винагороди. Втім, таку інформацію ОСОБА_5 передати не встиг, оскільки збувши 28 та 29 червня ц.р. певну кількість психотропної речовини на території міста Вінниці, вже 30.06.2025 о 13:55 був викритий під час вчинення даного злочину та затриманий працівниками поліції.
Так, 30.06.2025, перебуваючи по вул. Інженерній у с. Зарванці Якушинецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та під час розмови повідомив, що має при собі заборонені в обігу речовини, а саме два згортки із особливо небезпечною психотропною речовиною території Вінницького району - РVР, які мав намір збути вже на території Вінницького району.
30.06.2025 у ході проведеного поліцейськими відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області затримання ОСОБА_5 , у особистій сумці останнього виявлено та вилучено один полімерний згорток в ізоляційній стрічці, всередині якого знаходилась кристалічна речовина, та прозорий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка, згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - РVP.
30 червня 2025 року о 13:55 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01 липня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне придбання, збут та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020050000407 від 30.06.2025; пояснень; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.06.2025; протоколу огляду місця події від 30.06.2025; висновку експерта №СЕ-19/102-25/14616-НЗПРАП від 01.07.2025; протоколів допитів свідків; повідомлення про підозру від 01.07.2025, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконного впливами на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_8 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) діб з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 13:55 год. 30 червня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 13:55 год. 29 серпня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти орган досудового розслідування про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя