Справа № 145/1999/24
Провадження №1-кс/145/316/2025
"10" липня 2025 р. селище Тиврів
Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12024020080000248 від 04.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
Захисник ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд зобов'язати старшого групи прокурорів ОСОБА_6 повідомити на підставі яких процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12024020080000248 від 04.11.2024 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії щодо неповнолітнього свідка ОСОБА_5 та ознайомити зі всіма матеріали НСРД; скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.11.2024 року у даному кримінальному провадженні - на мобільний телефон «IPHONE 8» IMEI - НОМЕР_1 , з сім карткою «VODAFONE» з номером телефону НОМЕР_2 та ноутбук марки «LENOVO» темно синього кольору; зобов'язати старшого групи прокурорів ОСОБА_6 вжити всіх передбачених законом заходів на повернення вказаного мобільного телефону та ноутбуку.
Обгрунтовуючи подану скаргу посилався на те, що слідчими СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020080000248 від 04.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України. У даному кримінальному провадженні ним здійснюється захист прав та законних інтересів неповнолітнього свідка ОСОБА_5 , у якого 11.11.2024 року під час проведення слідчих дій вилучено власну мобільну, комп'ютерну та оргтехніку та на яку 15.11.2024 року Тиврівським районним судом Вінницької області накладено арешт. У даному кримінальному провадженні були обмежені конституційні права свідка - неповнолітнього ОСОБА_5 , так як під час досудового розслідування проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. З метою захисту прав та законних інтересів неповнолітнього свідка, 25.06.2025 року старшому групи прокурорів ОСОБА_6 подано клопотання щодо повідомлення на підставі яких процесуальних документів проводилися у даному кримінальному провадженні негласні слідчі (розшукові) дії відносно неповнолітнього свідка ОСОБА_5 та ознайомлення зі всіма матеріали НСРД, а також висновками судових експертиз по вилученому у неповнолітнього свідка майну. Однак 26.06.2025 року старшим групи прокурорів ОСОБА_6 йому відмолено у задоволенні даного клопотання. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час відсутні будь-які загрози для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Про це свідчить і той факт, що прокурором або за його дорученням слідчим, оперативним підрозділом з 04.11.2024 року не були здійснені відповідні заходи щодо їх усунення. Крім того встановлено, що з дня припинення НСРД відносно неповнолітнього свідка минуло понад шість місяців. Також, відповідно з постанови прокурора вбачається, що з 04.11.2024 року по вилученому у ОСОБА_5 майну (мобільному телефону та ноутбуку) судові експертизи не проводились.
На розгляд скарги ОСОБА_4 не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд скарги в його відсутність.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги, вважаючи її необгрунтованою та недоведеною.
Розглянувши подану скаргу суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи наступного.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання старшого групи прокурорів ОСОБА_6 повідомити на підставі яких процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12024020080000248 від 04.11.2024 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії щодо неповнолітнього свідка ОСОБА_5 та ознайомити зі всіма матеріали НСРД.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, або прокурора, як то нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12024020080000248 від 04.11.2024 року за ч.2 ст.259 КК України.
У даному кримінальному провадженні неповнолітній ОСОБА_5 є свідком.
25 червня 2025 року захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 звернувся до прокурора із клопотанням, в якому просив надати йому інформацію щодо того, коли та на підставі яких документів відносно свідка проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також чи проводяться у кримінальному провадження експертизи по вилученому майну.
Постановою прокурора від 26 червня 2025 року відмовлено у задоволенні поданого клопотання з посиланням на те, що всі особи відносно яких в кримінальному провадженні були проведені негласні (слідчі) розшукові дії були повідомлені відповідно до вимог ст. 253 КПК України.
Таким чином заявлене клопотання прокурором було розглянуто та вирішено відповідно до вимог КПК України.
Щодо вимоги скарги про скасування арешту з майна.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, кримінальне провадження №12024020080000248 на даний час триває, у ньому проводяться слідчі дії.
Арешт на вилучене майно накладено слідчим суддею для збереження речових доказів у кримінальному провадженні, за яким триває досудове розслідування.
Завданням арешту майна є запобігання можливості, в тому числі, його перетворення, відчуження.
Слідчому судді не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Тож продовжує існувати потреба в забезпеченні збереження первинного стану речових доказів.
Оцінюючи розумність і співмірність обмеження права людини завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що підстава накладення арешту не відпала.
Слідча суддя погоджується, що потреби досудового розслідування в розкритті кримінального правопорушення й загальна мета в захисті осіб від кримінальних правопорушень, переважає в цій ситуації право власності окремих людей. Отже, обмеження права власника та користувача майна виправдане метою, цей захід є пропорційним та тимчасовим.
З наведених підстав слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої скарги.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12024020080000248 від 04.11.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1