Справа № 674/894/25
Провадження № 3/674/335/25
іменем України
14 липня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі судді Барателі Д.Т, за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.05.2025 в провадження судді надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 329245 13.05.2025 о 13 год 00 хв в с. Велика Кужелева по вул. Миру, 46, водій ОСОБА_1 , будучи протягом року притягненим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП згідно постанови серії ЕНА № 2439016 від 20.06.2024, повторно керував транспортним засобом Volkswagen Vento, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом категорії "В", чим порушив п. 2. 1. а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
До судового засідання представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Наталюк Н.М. надіслав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні адвокат посилається на відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано рух автомобіля, крім того, вказаний відеофайл не містить звуку, а тому встановити чи працював у автомобілі двигун не можливо, будь-які інші докази на підтвердження факту керування автомобілем та власне особи водія, який ним керував, відсутні.
У судовому засіданні представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Наталюк Н.М. клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених у ньому підстав та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши думку представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходитьтаких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з поміж іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Також згідно з п. 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Так, диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2439016 від 20.06.2024, винесеної посадовою особою Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Віньківці) Відділення поліції № 3 (смт. Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, оскільки взагалі його не отримував.
Відповідно до вимог п. 2. 1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, однією з обов'язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, яка є первісною по відношенню до інших умов, є фактичне керування особою транспортним засобом. Особа, яка не керувала транспортним засобом не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП.
В пункті п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" наведено визначення терміну "керування транспортним засобом", згідно з яким під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Одночасно в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Так, у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 329245 від 13.05.2025 ставиться саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке проявилось у тому, що він керував транспортним засобом Volkswagen Vento, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом категорії "В".
Сторона захисту заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинку працівниками поліції. В судовому засіданні адвокат пояснив, що автомобіль ОСОБА_1 знаходився на узбіччі вже тривалий час у зв'язку з несправністю. В той день ОСОБА_1 прийшов до місця, де знаходився автомобіль та очікував людей, які допомогли б відбуксирувати несправний транспортний засіб для ремонту.
Поліцейський у своєму рапорті від 13.05.2025 посилається на те, що подія фіксувалася на портативні відеореєстратори vb 400 № 477243, 476301.
Так, відеозапис з відеореєстратора поліцейського, який долучено до матеріалів справи та який було оглянуто в судовому засіданні, розпочинається з того, що автомобіль працівників поліції наближається до припаркованого на узбіччі польової дороги автомобіля, після зупинки поліцейський підходить до припаркованого авто, в якому сидить ОСОБА_1 та палить. Тобто на відеозаписі жодним чином не зафіксовано факт руху транспортного засобу чи його зупинки. Крім того, з відеозапису вбачається, що світло фар у транспортному засобі вимкнене, а встановити факт роботи двигуна автомобіля не можливо, оскільки на оглянутому відеозаписі відсутній звук, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити ознаки керування транспортним засобом чи перебування автомобіля у русі.
Інших доказів, окрім відеозапису, керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять. Таким чином, жодних доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суду не надано, що позбавляє можливості спростувати позицію захисту.
Зазначений у рапорті поліцейського відеозапис з відеореєстраторів не є належним доказом, оскільки не містить звуку, інших доказів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 п. 2. 1. а ПДР також не долучено. Всі інші зібрані у справі докази не спростовують встановлених обставин та висновків суду, а тому не можуть бути використані як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з правилами ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, місце вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 329245 від 13.05.2025 місцем вчинення ОСОБА_1 правопорушення є АДРЕСА_2 , однак з оглянутого відеозапису вбачається, що подія відбувається на польовій дорозі, жодні будівлі та споруди, наявність яких могла б підтвердити зазначену адресу, на відео не зафіксовані.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є беззаперечним доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим щодо незалежності, неупередженості та безсторонності суду, що є неприпустимим з огляду на практику Європейського суду з прав людини з цього питання (справа "Гайдашевський проти України").
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи у вчиненні правопорушення та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Також правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь закріплене і у ст. 62 Конституції України.
Одночасно відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п.282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини"), згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а зібрані у справі докази не можуть бути визнані достатніми для доведення його вини, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору немає.
Керуючись та на підставі ст. 7, 9, 126 ч. 5, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д.Т.Барателі