Справа № 445/2957/24
провадження № 2/445/404/25
07 липня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні,
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона проживала зі своїм рідним братом, ОСОБА_5 , з народження та була на його повному утриманні, оскільки є інвалідом ІІІ групи. За час проживання однією сім'єю вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку. ОСОБА_6 , вступивши в лави Збройних Сил України, регулярно, починаючи з 06.11.2022 по 16.05.2024 переказував позивачу грошові кошти задля її утримання на банківський рахунок останньої. 17.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було надіслано сповіщення сім'ї № 11918 від 17.10.2024, з якого вбачається, що солдат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув внаслідок удару баражуючого боєприпасу типу "Ланцет" поблизу населеного пункту Козача Локня, Курської області. Позивач зазначила, що встановлення факту перебування на утриманні загиблого брата необхідне їй для отримання соціального захисту та соціальних гарантій відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки ОСОБА_4 претендує на всі види соціального захисту і всі соціальні гарантії, визначені цим Законом, отже і на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, згідно зі ст. 16 цього Закону. Окрім позивача, у загиблого не було інших близьких родичів, які перебували на його утриманні, вона самостійно займалася похованням брата.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 04.02.2025 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 31.03.2025 клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства оборони України, - Матяшука В. про витребування доказів та залучення третьої особи задоволено. Витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Львівській області довідки (інформацію) про прибутки на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за 2014-2024 роки. Залучено до участі у справі в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 .
17.02.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли пояснення щодо позову, де він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що відсутні підстави для висновку, що позивач була на повному утриманні свого брата.
25.02.2025 від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення щодо позову, де представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог: надані позивачем письмові докази жодним чином не підтверджують факту перебування такої на утриманні брата, ОСОБА_2
05.05.2025 представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_8 надіслав на адресу суду пояснення на позовну заяву, де вказав, що надані позивачем докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що позивач перебувала на утриманні загиблого брата - ОСОБА_9 . Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач та її представник, адвокат Гошовська Я.А., у судове засідання не прибули, однак представник подала заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач, ОСОБА_3 , у судове засідання не прибув, подав заяву, де просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнав.
Відповідач, ОСОБА_10 , у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_9 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_8 , у судове засідання не прибув, однак у поясненнях на позовну заяву просив справу розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі коли є спір про право, він розглядається в порядку позовного провадження.
Судом встановлено наступне:
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Козача Локня Курської області Російської Федерації.
Як вбачається з Лікарського свідоцтва про смерть № 1031, виданого 18 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Козача Локня Курської області Російської Федерації. Згідно довідки про причину смерті (до форми №106/о № 1031) від 18.10.2024, причина смерті останнього - розтрощення грудної клітини, ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені іншими видами вибухів та уламками. Відповідно до наданої копії сповіщення сім'ї № 11918 від 17.10.2024, ОСОБА_1 надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_10 про те що її брат - солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув внаслідок удару баражуючого боєприпасу типу "Ланцет" поблизу н.п. Козача Локня Курської області.
З матеріалів справи встановлено, що позивач є рідною сестрою загиблого ОСОБА_9 .
Як вбачається з копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 019932, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю третьої групи.
Згідно довідки № 269 від 22.10.2024, виданої Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області, ОСОБА_4 дійсно похоронила свого брата ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , на сільському цвинтарі у с. Хильчиці Золочівського району Львівської області.
З копії виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 з АТ КБ "Приват Банку" вбачається,що ОСОБА_6 періодично надсилав кошти на рахунок позивача.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_6 17.01.2023 уповноважив ОСОБА_7 бути його представником.
Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи яка надавала йому утримання.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинам постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члена їх сімей"), є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавства визначення прожиткового мінімуму). До них належать зокрема непрацездатні.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання особою інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання позивачем заробітку, пенсії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для позивача допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до пункту 1 розділу XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.08.2018 №260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Крім цього відповідно до пункту І постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі- постанова № 168) сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Отже, за наведених обставин вбачається факт, що загиблий ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були рідними братом та сестрою, окрім того, позивач перебувала на його утриманні, оскільки брат повністю забезпечував її коштами для забезпечення нормального функціонування сім'ї, дохід, який він отримував був основним джерелом для її існування, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.
Встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_2 необхідно позивачу для отримання соціального захисту та соціальних гарантій відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки ОСОБА_4 претендує на всі види соціального захисту і всі соціальні гарантії, визначені цим Законом, отже і на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, згідно зі ст. 16 цього Закону.
З врахуванням того, що відповідачі визнали позов, заявивши про це в заявах, поданих на адресу суду до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що встановлення факту перебування на утриманні, про який просить позивач, знайшло повне підтвердження в судовому засіданні і його об'єктивність не викликає в суду сумніву, суд вважає необхідним встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час захисту Батьківщини, а тому позовна заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на утриманні померлого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 07.07.2025.
Суддя В. М. Сивак