Справа № 303/5389/25
2/303/1961/25
про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить визнати право власності на 3/8 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
При цьому роз'яснюється, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову 144439,60 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості нерухомого майна, яке є предметом цього спору.
В свою чергу звертається увага на те, що обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача. При цьому, вартість майна повинна визначатися саме на момент пред'явлення позову в той час вартість спірного майна (144439,60 грн.) визначена на підставі висновку № 123 від 23.09.2016 року. Таким чином жодного документу про оцінку спірного майна, який би містив актуальну на момент звернення до суду його оцінку, до позовної заяви не додано. Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, як вже було згадано, такий обов'язок покладається на позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15140,00 грн.).
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна (експертна оцінка, тощо) на час звернення до суду і виходячи з сукупної вартості нерухомого майна зазначити у позовній заяві ціну позову, та виходячи із розрахованої до неї суми сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» з урахуванням наведеного вище.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд (постанова від 26.06.2023 року, справа № 716/604/20).
Судовий збір сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, та долучити відповідні платіжні документи до позовної заяви.
В протилежному випадку з врахуванням позовних вимог майнового характеру, суми сплаченого судового збору (1444,39 грн.), максимальної ставки встановленої Законом за подання позовів з вимогою майнового характеру (15140,00 грн.), суд визначає, що позивачу слід оплатити судовий збір за вимогу майнового характеру окремим платіжним документом на загальну суму 13695,61 грн. (15140,00 грн. - 1444,39 грн. = 13695,61 грн.) та долучити такий платіжний документ до позовної заяви.
При цьому, суд роз'яснює, що у разі переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи такий буде повернутий позивачу в порядку, встановленого ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний