№ 2-3314/2007
20 грудня 2007 року місто Маріуполь
Іллічівський райсуд міста Маріуполя, під головуванням судді Топчій Т.В., при секретарі Кучерявій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, про визнання права власності на самовільно зведені будови,
У грудні 2007 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на самовільно зведене нерухоме майно: жилу мансарду, нежилу прибудову, сіни, тамбур, гараж, баню, сарай, також було переобладнано нежиле приміщення у жилу кімнату “1-2», що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 у м. Маріуполі.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.1993 р. та свідоцтва про право власності від 27.10.1995 року належить домоволодіння, розташоване в м. Маріуполі АДРЕСА_1. У період експлуатації вказаного будинку, позивачка з ціллю його благоустрою без відповідного дозволу та узгодження, самовільно звела нерухоме майно, а саме: жилу мансарду літ “А/м», нежилу прибудову “А1-1», сіни “а-2», тамбур “а1-2», гараж “И», баню “Д-1», сарай “Е-1», також було переобладнано нежиле приміщення у жилу кімнату “1-2», площею 5,6 м.кв., які значаться на генеральному плані. Вказані будови не були прийняті в експлуатацію і правовстановлюючого документа на них не було. Земельна ділянка була виділена під будівництво індивідуального житлового будинку її чоловіку на підставі рішення Іллічівського райвиконкому м.Маріуполя від 12.11.1963 р. В даний час у позивачки виникла необхідність одержати на ці будови право власності.
На підставі викладеного позивачка просила визнати за нею право власності на вказані самовільно зведені будови.
Представник відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі і не заперечувала проти визнання за позивачкою права власності.
Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.1993 р. та свідоцтва про право власності від 27.10.1995 року належить домоволодіння, розташоване в м. Маріуполі АДРЕСА_1.
Земельна ділянка була виділена чоловіку позивачки на підставі рішення Іллічівського райвиконкому від 12.11.1963 р.
На вказаній земельній ділянці самовільно зведені: жила мансарда літ “А/м», нежила прибудова “А1-1», сіни “а-2», тамбур “а1-2», гараж “И», баня “Д-1», сарай “Е-1», також переобладнано нежиле приміщення у жилу кімнату “1-2», площею 5,6 м.кв., які значаться на генеральному плані.
Згідно висновку технічного експерта про технічний стан від 18.12.2007 року, самовільно зведені жила мансарда літ “А/м», нежила прибудова “А1-1», сіни “а-2», тамбур “а1-2», гараж “И», баня “Д-1», сарай “Е-1», жила кімната “1-2», площею 5,6 м.кв. АДРЕСА_1, знаходяться у задовільному технічному стані і можуть експлуатуватись надалі.
Вивчивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню і за нею слід визнати право власності на самовільно зведені жилу мансарду літ “А/м», нежилу прибудову “А1-1», сіни “а-2», тамбур “а1-2», гараж “И», баню “Д-1», сарай “Е-1», а також на жилу кімнату “1-2», площею 5,6 м.кв. розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, які є закінченими будовами, також судом встановлено, що права інших осіб при цьому не порушуються.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно зведені: жилу мансарду літ “А/м», нежилу прибудову “А1-1», сіни “а-2», тамбур “а1-2», гараж “И», баню “Д-1», сарай “Е-1», а також на переобладнану у жилу кімнату “1-2», площею 5,6 м.кв., розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, в місті Маріуполі.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя . Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя :