2-83/2007
21 грудня 2007 року місто Маріуполь
Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Одерій С.М. при секретарі Лисиченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 заподіяний йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальний та моральний збиток, судові витрати та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 20 грудня 2005 року о 20.45 годин він на власному автомобілі ВАЗ-2107, НОМЕР_1, прямував по вул.Челюскінців в с.Сартана Іллічівського району м. Маріуполя в напрямку с.Талаківка зі швидкістю не більше 60 км/год по головній дорозі на відстані 20 см від правого краю проїжджої частини дороги. На перехресті з вул.Огородньою автомобіль ВАЗ-21011 НОМЕР_2 під керуванням відповідача, який рухався по вул.Челюскінців у зустрічному напрямку, несподівано став повертати ліворуч на вул.Огородню перед автомобілем позивача, не пропустивши його. Позивач загальмував, але сталося зіткнення їх автомобілів, внаслідок чого автомобіль позивача був пошкоджений і потребує ремонту, вартість якого складає 8856,80 грн. Просив стягнути матеріальну шкоду, завдану з вини відповідача, а також моральну шкоду в сумі 20 тис. грн., а також судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що дійсно 20.12.2005 року на перехресті вул. Челюскинців та вул.Огородній в с.Сартана зіткнулися автомобіль ВАЗ-21011 під його керуванням із автомобілем позивача ВАЗ-2107 і вони отримали механічні ушкодження, але винним у цьому він вважає позивача, тому просив стягнути з нього завдану йому у зв'язку із пошкодженням майна матеріальну шкоду в сумі 4427,59 грн., моральну шкоду в сумі 1700 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник свій позов підтримали, зустрічний позов не визнали, пояснивши, що ДТП, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача, сталося з вини відповідача, який в порушення ПДР розпочав маневр повороту ліворуч, не пропустивши автомобіль позивача. Внаслідок чого вони зіткнулися, автомобіль ОСОБА_1 відкинуло ліворуч і він зіткнувся ще і з автомобілем ОСОБА_3, який стояв ліворуч перед перехрестям на вул.Огородній. На думку позивача, обставини ДТП були фальсифіковані відповідачем, який вступив у змову із ОСОБА_3.
Згідно з висновком спеціаліста, вартість ремонту автомобіля позивача складає 8856,80 грн., яку він і просить стягнути як матеріальну шкоду. Крім того, йому завдана моральна шкода, пов'язана з його моральними стражданнями і переживаннями в наслідок пошкодження майна, а також у зв'язку з порушенням його життєвих планів, оскільки він тривалий час не може користуватися своїм майном, який він оцінює в 20000 грн.
Відповідач та його представник у судовому засіданні основний позов не визнали та підтримали свій зустрічний позов, пояснивши, що дійсно 20.12.2005 р. його автомобіль ВАЗ-21011 зіткнувся із автомобілем позивача і вони отримали механічні пошкодження, але механізм ДТП ОСОБА_1вказує неправильно. В дійсності позивач рухався по вул.Челюскінців у зустрічному напрямку, але не врахував дорожні умови і швидкість свого руху, оскільки на ділянці дороги перед перехрестям з вул.Огородньою була ожеледиця, тому автомобіль ОСОБА_1 втратив керування і почав відхилятися ліворуч, внаслідок чого зіткнувся із автомобілем ВАЗ-2104 під керуванням ОСОБА_3, який стояв на вул.Огородній перед виїздом на перехрестя, від чого автомобіль ОСОБА_1 відкинуло праворуч і він зіткнувся із автомобілем ОСОБА_2, який стояв на вул.Челюскінців, пропускаючи автомобіль ОСОБА_1. Таким чином, у ДТП винен ОСОБА_1, тому він повинен відшкодувати відповідачу завдану шкоду, а у задоволенні позову ОСОБА_1 треба відмовити.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_1, який дійсно перед перехрестям втратив керування своїм автомобілем і спочатку зіткнувся із автомобілем ОСОБА_3, який стояв ліворуч по ходу руху автомобіля ОСОБА_1, а потім його відкинуло праворуч і він зіткнувся із автомобілем ОСОБА_2, який стояв на своїй смузі по вул.Челюскінців і збирався повернути ліворуч, але пропускав автомобіль ОСОБА_1.
Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що автомобіль ВАЗ-2107 НОМЕР_1 знаходиться у законному володінні ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ та тимчасовим реєстраційним талоном. Автомобілю ВАЗ-21011 НОМЕР_2 перебуває у законному володінні ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ та тимчасовим реєстраційним талоном.
20.12.2005 року в 20.45 год. на перехресті вул.Челюскінців і Огородня в с.Сартана м.Маріуполя сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися автомобілі ВАЗ-2107 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, ВАЗ-2104 НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3. і ВАЗ-21011 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, при цьому автомобілі отримали механічні ушкодження, що підтверджується матеріалами адміністративної справи № 3-549/06, матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи за цим фактом № 2641 та не заперечується сторонами.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з постанови Апеляційного суду Донецької області від 25.05.2006 р., протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України за вказаним фактом ДТП був складений лише у відношенні водія ОСОБА_1 і провадження в адміністративній справі було закрито на підставі ст. 38 КУпАП, тобто з нереабілітуючих підстав, хоча він звертався до вказаного суду із скаргою із вимогою реабілітувати його.
Крім того, згідно з висновком № 1319/18 від 14.05.2007 р. судової автотехнічної експертизи, а також висновку спеціаліста автотехніка, пояснення ОСОБА_1 про механізм ДТП позбавлені глузду із технічної точки зору. Контактування автомобілю ОСОБА_1 було спочатку із автомобілем ВАЗ-2104 під керуванням ОСОБА_3, а потім із автомобілем ВАЗ-21011 під керуванням ОСОБА_2. Водій ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці порушив вимоги п.п. 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху і саме його дії знаходяться у причинному зв'язку із настанням ДТП.
Таким чином, суд вважає встановленою провину ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася, а тому обов'язок відшкодування заподіяного джерелом підвищеною небезпеки шкоди лягає на нього. В той же час за відсутності вини ОСОБА_2, суд не вбачає підстав для стягнення з нього шкоди.
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної з вини ОСОБА_1 майну ОСОБА_2 внаслідок пошкодження його майна - автомобілю ВАЗ-21011, складає 4427,59 грн., що підтверджується висновками автотоварознавчого звіту № 1673 від 25.12.06 р., який не оспорюється сторонами, а також його витрати на проведення цього дослідження в сумі 350 грн., які підтверджені квитанціями про їх сплату.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок пошкодження майна ОСОБА_2 йому заподіяно моральну шкоду, пов'язану з моральними стражданнями й переживаннями від психологічної травми, тому що він на тривалий час позбавлений законного права власника розпоряджатися й користуватися належним йому майном, він змушений був додавати додаткові зусилля для організації життя, змінив свої життєві плани. Дана шкода підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи - ОСОБА_1, однак суд, визначаючи її розмір, виходить із характеру заподіяних позивачеві моральних страждань, ступеня провини ОСОБА_1 й дійшов висновку, що він підлягає стягненню в меншому розмірі, чим вимагає ОСОБА_2, вважаючи достатньою суму 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 3, 23, 1166, 1167 , 1192 ЦК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4777,59 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього стягнути 5777,59 гривні.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження у строк, передбачений для подачі такої заяви.
Суддя