Справа № 357/6102/24
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11515/2025
4 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , Білоцерківської районної державної адміністрації, третя особа: Білоцерківський національний аграрний університет про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним розпорядження та повернення (витребування) земельної ділянки,
встановив:
рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Повний текст рішення складено 7 квітня 2025 року.
На вказане рішення суду 6 травня 2025 року заступником керівника Київської обласної прокуратури Ігорем Грабцем поштовим зв'язком направлено апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка отримана судом 8 травня 2025 року.
12 травня 2025 року матеріали справи витребуванні з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 27 травня 2025 року.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено прокурору десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для зазначення оціночної вартості спірної земельної ділянкита надання документу про доплату судового збору.
Копія ухвали 16 червня 2025 року була направлена заступнику керівника Київської обласної прокуратури Ігорю Грабцю через систему «Електронний суд».
25 червня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява заступника керівника Київської обласної прокуратури О.Ткаленка про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій зазначено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок здійснюється у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 та Закону України «Про оцінку земель», постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 7 лютого 2018 року № 105.
Також у заяві зазначається, що згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 18 жовтня 2024 року станом на 15 жовтня 2024 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:002:0095 становила 7 495грн 40 коп., що становить ціну позову, а відтак судовий збір при подачі апеляційної скарги сплачений у повному обсязі.
Вивчивши надані документи, вважаю, що посилання прокурора не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, які регулюють визначення ціни позову.
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як зазначалось в ухвалі від 11 червня 2025 року, позовні вимоги про повернення (витребування) земельної ділянки, є вимогами майнового характеру, а відтак ціна позову визначається вартістю спірної земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.
У статті 5 Закону України «Про оцінку земель» зазначено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об?єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
За змістом статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що наданий прокурором лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про те, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 7 495грн 40коп. не є належним доказом на підтвердження дійсної вартості спірної земельної ділянки на час пред'явлення позову.
При цьому, прокурором не надано витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю за необхідне продовжити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання належних доказів дійсної вартості спірної земельної ділянки та доплати судового збору відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
продовжити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для надання
документу про доплату судового збору до десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя