Постанова від 01.07.2025 по справі 363/5598/24

КИЇВСЬКИЙАПЕЛЯЦІЙНИЙСУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2025 року місто Київ

справа № 363/5598/24

апеляційне провадження № 22-ц/824/11030/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Дьоміної О.П. від 1 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" (далі - ГО "СТ Дніпро-8") про зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, площею 0,216 га, з кадастровим номером 3221810100:38:098:0099 та з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, СТ Дніпро-8, а також є власником житлового будинку на території СТ Дніпро-8. В листопаді ОСОБА_1 надійшло письмове повідомлення № 1159 від 18 листопада 2023 року, в якому зазначено, що відповідно до рішення зборів членів Правління ГО "СТ Дніпро-8", оформленого протоколом № 3/6/23 від 1 червня 2023 року, встановлено розмір компенсації за використану електроенергію на рівні 6 грн за 1 кВт, для не побутових споживачів та не членів СТ Дніпро-8, в об'ємі, що не перевищує встановлені норми використання потужності - до 5 кВт на ділянку. 22 червня 2024 року ОСОБА_1 в електронній формі звернувся до ГО "СТ Дніпро-8" з вимогою надати інформацію щодо економічного обґрунтування розміру компенсації на використану електричну енергію, а також надати належним чином завірену копію протоколу рішення

зборів членів Правління № 3/6/23 від 1 червня 2023 року. Дане звернення отримано відповідачем в електронному вигляді 22 червня 2024 року та 3 липня 2024 року відкрито і прочитано. Однак, відповіді на звернення від 22 червня 2024 року станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 так і не отримав.

Посилаючись на незаконність дій відповідача щодо не надання інформації на вимогу, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність ГО "СТ Дніпро-8" щодо не надання ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду його звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року; зобов'язати ГО "СТ Дніпро-8" надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року з вимогою надати інформацію щодо економічного обґрунтування з посиланням на нормативні документи розміру компенсації за використану електричну енергію на рівні 6 грн за 1 кВт, а також надати завірену належним чином копію протоколу - рішення зборів членів правління № 3/6/23 від 1 червня 2023 року; стягнути з ГО "СТ Дніпро-8" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 1 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГО "СТ Дніпро-8" в особі голови ОСОБА_4 щодо ненадання ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду його звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГО "СТ Дніпро-8" в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що відповідачем не надано доказів неможливості надання відповіді на звернення ОСОБА_1 у передбачений статтею 20 закону України "Про звернення громадян" строк, що свідчить про протиправну бездіяльність ГО "СТ Дніпро-8" в особі голови ОСОБА_4, щодо не надання позивачу письмової відповіді за результатами розгляду його звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ГО "СТ Дніпро-8" надати письмову відповідь за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 про надання інформації від 22 червня 2024 року з вимогою надати інформацію щодо економічного обґрунтування з посиланням на нормативні документи розміру компенсації за використану електричну енергію на рівні 6 грн за 1 кВт та надати завірену належним чином копію протоколу рішення зборів членів правління № 3/6/23 від 1 червня 2023 року, суд виходив з того, що на момент ухвалення рішення така відповідь вже надана позивачу. Суд також зазначив, що не приймає до уваги посилання позивача на неповноту інформації, наданої у відповіді, оскільки спір між сторонами виник саме з приводу не надання відповіді на звернення, а із заявами про уточнення/зміну позовних вимог ОСОБА_1 до суду не звертався.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм

процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про їх задоволення.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що предметом спору є лише не надання відповіді на звернення, оскільки не врахував, що у позові ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача надати письмову відповідь за результатами розгляду звернення від 22 червня 2024 року з вимогою надати не будь-яку інформацію, а саме інформацію щодо економічного обґрунтування з посиланням на нормативні документи розміру компенсації за використану електричну енергію на рівні 6 грн за 1 кВт, а також надати завірену належним чином копію протоколу рішення зборів членів правління № 3/6/23 від 1 червня 2023 року.

Зазначає також, що відмову суду в задоволенні частини позовних вимог з тих підстав, що предметом спору є лише ненадання відповіді на звернення, а не зміст такої відповіді, суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 квітня 2020 року в справі № 813/4351/16.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Зміст апеляційної скарги свідчить, що рішення суду оскаржується лише в частині відмовлених позовних вимог. В іншій частині рішення не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ГО "СТ Дніпро-8" зазначає, що суд першої інстанції правильно визначив предмет спору і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні частини позовних вимог.

Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,216 га, з кадастровим номером 3221810100:38:098:0099, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, СТ Дніпро-8 та садового будинку-магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

10 листопада 2023 року голова ГО "СТ Дніпро-8" ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 з повідомленням № 1159, в якому зазначив, що відповідно до рішення зборів членів правління ГО "СТ Дніпро-8", оформленого протоколом № 3/6/23 від 1 червня 2023 року, встановлено розмір компенсації за використану електроенергію на рівні 6 грн за 1 кВт, для не побутових споживачів та членів ГО "СТ Дніпро-8" в об'ємі, що перевищує встановлені норми використання потужності - до 5 кВт на ділянку.

22 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГО "СТ Дніпро-8" із заявою, в якій просив надати йому інформацію щодо того: що мається на увазі "компенсаційні витрати" в розмірі 6 грн за 1 кВт спожитої енергії; оскільки вартість спожитої енергії для споживачів колективного побутового споживача ГО "СТ Дніпро-8" становила 3 грн за 1 кВт спожитої енергії, з урахуванням компенсаційних витрат та враховуючи встановлення двозонних лічильників, надати економічне обґрунтування, щодо завищеної "компенсації" вартості споживчої енергії для колективного побутового споживача, для не членів ГО "СТ Дніпро-8" в розмірі 6 грн за 1 кВт; на які нормативні документи Правління ГО "СТ Дніпро-8" спиралося при прийнятті такого рішення. Також у зверненні ОСОБА_1 просив надати завірену належним чином копію протоколу зборів членів правління ГО "СТ Дніпро-8" № 3/6/23 від 1 червня 2023 року з підписами членів правління.

Позивачем надано докази надсилання заяви на електронну адресу ГО "СТ Дніпро-8".

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання вчинити дії.

8 листопада 2024 року ГО "СТ Дніпро-8" ОСОБА_1 надано відповідь на його звернення від 22 червня 2024 року

У відповіді на звернення Головою Правління ГО "СТ Дніпро-8" ОСОБА_4 зазначено, що у наданому ОСОБА_1 запиті щодо вартості за 1 кВт електричної енергії відбувається підміна понять - коли тариф на електричну енергію для побутових споживачів, що законодавчо встановлений, складає наприклад 3 грн за 1 кВт спожитої електричної енергії, але це та сума, яку побутовий споживач (сама громадська організація) сплачує постачальнику електричної енергії і, ця сума не передбачає покриття витрат громадської організації на утримання її майна, а компенсаційні витрати за доступ до мереж громадської організації можуть включати в себе як тариф, що сплачується такою організацією постачальнику електричної енергії і, розмір якого законодавчо встановлений (зокрема для побутових споживачів, до яких, як встановлено у судовому рішенні у справі за № 363/3310/22 ОСОБА_1 не відноситься), так і плату громадській організації за використання майна громадської організації - наприклад у випадку з електричною енергією - мереж громадської організації. Згідно статуту, правом доступу до майна громадської організації можуть користуватись виключно члени такої громадської організації, до яких ОСОБА_1 не відноситься через виключення його з числа членів громадської організації. Щодо питання 2 запиту, як стверджує заявник, "завищення" компенсації за доступ до електричних мереж заявника (під'єднання домоволодіння/земельної ділянки до електричних мереж заявника та забезпечення домоволодіння ОСОБА_1 електричною енергією за рахунок потужностей, що виділені заявнику оператором системи розподілу електричною енергією та постачальником електричної енергії) та її "економічного обгрунтування", то чинне

законодавство України не передбачає обов'язку для громадських організацій здійснювати такі економічні обґрунтування, а прийняті органами управління громадської організації рішення, є достатньою правовою підставою для їх виконання. Щодо питання 3, то у своїй діяльності Правління заявника керується чинним законодавством України зокрема - законом України "Про громадські об'єднання", статутом та рішеннями органів управління громадської організації. Додатково проінформовано, що у питанні приєднання до електричних мереж, використання електричних мереж, споживання електричної енергії, тощо, ОСОБА_1 неодноразово надавалась інформація про законодавчо встановлені можливості, технічну документацію та обмеження щодо постачання електричної енергії та надавались посилання на нормативні документи, що регулюють в Україні ринок електричної енергії та зобов'язують його, як власника будинку-магазину здійснити розроблення технічної документації для приєднання його домоволодіння до електричних мереж на умовах інших, ніж передбачені для членів громадської організації, та стати зареєстрованим субспоживачем. Стосовно надання ОСОБА_1 копії протоколу зборів членів правління ГО "СТ Дніпро-8" за № 3/6/23 від 1 червня 2023 року, то надання документу буде проведено після проведення ним оплати/погашення заборгованості.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з преамбулою Закону України "Про інформацію", цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод та законних інтересів.

В статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до об'єднань громадян із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 15 Закону України "Про звернення громадян" керівники об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення

порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, серед іншого має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону України "Про звернення громадян", об'єднання громадян, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги, скласти про це мотивовану постанову.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін, вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушений у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону України "Про звернення громадян").

Установлено, що ГО "СТ Дніпро-8" діє на підставі Статуту (в новій редакції), затвердженому рішенням загальних зборів від 25 листопада 2017 року, оформленого протоколом № 25/11/17.

В пункті 1.4. Статуту ГО "СТ Дніпро-8" визначено, що організація у своїй діяльності керується, в тому числі, Законом України "Про громадські об'єднання", частиною 3 статті 1 якого передбачено, що громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 23 Закону України "Про громадські об'єднання", громадські об'єднання зобов'язані зберігати правоустановчі документи, документи, в яких міститься інформація про діяльність, яка провадилася відповідно до мети (цілей) та завдань; зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), засновників, керівників, членів керівних органів та довірених осіб громадського об'єднання. Ця інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з пунктом 62 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових

споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Аналогічне визначення термінів, наведено у пункті 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 361/5632/21 зазначив, що колективний побутовий споживач, яким є садове об'єднання, фактично виконує функції електропостачальника по відношенню до членів садового об'єднання, які мають у власності або користуванні будинки на відповідній території. Садове об'єднання має права та обов'язки оператора системи розподілу щодо кінцевих споживачів електричної енергії.

Згідно з пп. 11 п. 5.5.1 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії має право отримувати інформацію щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання.

Оператор системи розподілу на вимогу споживача та/або електропостачальника надавати інформацію щодо цін і тарифів на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії, якості електричної енергії, порядку оплати та режимів споживання електричної енергії (пп. 19 п. 5.1.2 ПРРЕЕ).

Отже, згідно наведених приписів ПРРЕЕ, ГО "СТ Дніпро-8" є колективним побутовим споживачем, який здійснює постачання електричної енергії до садових будинків індивідуальних (побутових споживачів), розташованих на його території, тобто є оператор системи розподілу електричної енергії, в тому числі щодо позивача ОСОБА_1 .

Сукупний аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що у ГО "СТ Дніпро-8" наявний обов'язок на вимогу ОСОБА_1 надати інформацію щодо тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання, що включає в себе надання копій документів, на підставі яких встановлено відповідні тарифи (ціни) та порядок оплати.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , окрім іншого, просив зобов'язати відповідача надати завірену належним чином копію протоколу рішення зборів членів правління № 3/6/23 від 1 червня 2023 року, яким встановлено розмір компенсації за використану електроенергію на рівні 6 грн за 1 кВт для не побутових споживачів та членів ГО "СТ Дніпро-8" в об'ємі, що перевищує встановлені норми використання потужності - до 5 кВт на ділянку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи убачається, що у відповіді вих. № 1209 від 8 листопада 2024 року на звернення ОСОБА_1 від 22 червня 2024 року ГО "СТ Дніпро-8" зазначило, що копію протоколу зборів членів правління ГО "СТ Дніпро-8" № 3/6/23 від 1 червня 2023 року буде надано після проведення ОСОБА_1 оплати/погашення заборгованості (том І, а.с. 86-90). Однак посилання відповідача є безпідставними, оскільки чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає за надавачем інформації права відмовити у наданні документів з мотивів наявності заборгованості у запитувача. У разі наявності у особи, зокрема ОСОБА_1 , заборгованості перед громадською організацією, остання має можливість реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості, але не шляхом обмеження доступу до інформації або відмови у наданні документів.

За такого правового обґрунтування та обставин справи, колегія суддів вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати завірену належним чином копію протоколу рішення зборів членів правління ГО "СТ Дніпро-8" № 3/6/23 від 1 червня 2023 року є законною та обґрунтованою.

Судом першої інстанції не враховано, що у відповідача наявний обов'язок надати на вимогу ОСОБА_1 , як споживача, копію документу, яким встановлено тариф за споживання електричної енергії, тому вимога про зобов'язання надати належним чином завірену копію протоколу рішення зборів правління громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" № 3/6/23 від 1 червня 2023 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання ГО "СТ Дніпро-8" надати письмову відповідь за результатами розгляду звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року з вимогою надати інформацію щодо економічного обґрунтування з посиланням на нормативні документи розміру компенсації за використану електричну енергію на рівні 6 грн за 1 кВт не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується, що на звернення ОСОБА_1 останньому відповідачем надано розгорнуту відповідь з посиланням на нормативно-правові акти (том І, а.с. 86-90). В свою чергу незгода позивача зі змістом отриманої відповіді не свідчить про те, що остання не містить відповідного обґрунтування.

Однак, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказаного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову в цій частині позову з тих підстав, що зміст відповіді не є предметом позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду від 27 квітня 2020 року в справі № 813/4351/16, в якій висловлено висновок про те, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку суб'єктом владних повноважень; істотною умовою такої відповіді є належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення).

З наведеного слідує, що у справі, яка переглядалася Верховним Судом, спір виник із суб'єктом владних повноважень, а саме з Національною поліцією України, і задовольняючи позов суди виходили, в тому числі з положень спеціального законодавства, а саме положень Закону України "Про Національну поліцію". Тобто правовідносини у даній справі та у справі, яка переглядалася касаційним судом, є суттєво різними.

Таким чином, правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року в справі № 813/4351/16 не підлягають урахуванню у даній справі та відповідно не можуть бути підставою для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ГО "СТ Дніпро-8" надати письмову відповідь за результатами розгляду звернення про надання інформації від 22 червня 2024 року з вимогою надати інформацію щодо економічного обґрунтування з посиланням на нормативні документи розміру компенсації за використану електричну енергію на рівні 6 грн за 1 кВт.

За приписами частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому вказане судове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Щодо судового збору

Відповідно до частин 1, 13 статі 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково (задоволено дві немайнові вимоги), але позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", то рішення Вишгородського

районного суду Київської області від 1 квітня 2025 року в частині стягнення з відповідача судового збору підлягає зміні шляхом збільшення суми судового збору з 1 211 грн 20 коп. до 1 937 грн 92 коп. Крім того, з ГО "СТ Дніпро-8" в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 453 грн 44 коп. за подання апеляційної скарги, що пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 8 серпня 2023 року між адвокатом Букрєєвим В.А. та ОСОБА_1 укладено Договір № 08/08 про надання правової допомоги, пунктом 3.1. якого визначено, що усі розрахунки проводяться в гривнях та визначаються із розрахунку 1 000 грн за годину роботи адвоката.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 24 жовтня 2024 року, адвокатом Букрєєвим В.А. надано ОСОБА_1 послуги зі складання та подання позовної заяви, вартість яких становить 5 000 грн (витрачено 5 годин) (том І, а.с. 42).

Платіжною інструкцією № @2PL865265 від 11 жовтня 2024 року підтверджується оплата гонорару позивачем в розмірі 5 000 грн (том І, а.с. 43).

Також позивачем надано Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складено 28 жовтня 2024 року (том ІІ, а.с. 44).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 28 квітня 2025 року, адвокатом Букрєєвим В.А. надано ОСОБА_1 послуги зі складання та подання апеляційної скарги, вартість яких становить 3 000 грн (витрачено 3 години) (том ІІ, а.с. 52).

Платіжною інструкцією № 1.122706079.1 від 28 квітня 2025 року підтверджується оплата позивачем гонорару адвоката у розмірі 3 000 грн (том ІІ, а.с. 57).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

В частині 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечує проти заявленого позивачем розміру витрат у суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн, а також в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000 грн. Зокрема, відповідач зазначає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірним із виконаними адвокатом роботами.

Колегія суддів погоджується з такими запереченнями відповідача, оскільки дійсно справа є нескладною, не містить вимог майнового характеру, а також за наповненням складені адвокатом позовна заява та апеляційна скарга не є об'ємними.

Так, по суті заявлених вимог позовна заява на 5 аркушах, а апеляційна скарга на 3 аркушах. При цьому, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що більша частина скарги це посилання на загальні норми цивільного процесуального законодавства, якими визначено вимоги до ухвалення законного та обґрунтованого рішення суду, а також норми права та обставини, на які посилався адвокат позивача у позовній заяві.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що складання адвокатом позивача позовної заяви та апеляційної скарги не зайняло значних зусиль та часу для підготовки таких документів і їх подання до суду. Більш того, як позовна заява, так і апеляційна скарга подані адвокатом Букрєєвим В.А. через електронний кабінет, що вкотре підтверджує відсутність витрачання адвокатом значного часу для підготовки і подання таких документів до суду.

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах зазначав, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Ураховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково, колегія суддів приходить до висновку, що з ГО "СТ Дніпро-8" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 2 500 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 500 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 1 квітня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" про зобов'язання надати інформацію скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення такого змісту.

Позов ОСОБА_1 до громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" про зобов'язання надати інформацію задовольнити частково.

Зобов'язати громадську організацію "Садівниче товариство Дніпро-8" надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію протоколу рішення зборів правління громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" № 3/6/23 від 1 червня 2023 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, в розмірі 2 500 грн.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 1 квітня 2025 року в частині стягнення з громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" на користь держави судового збору змінити, збільшити суму судового збору з 1 211 грн 20 коп. до 1 937 грн 92 коп.

Стягнути з громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 453 грн 44 коп.

Стягнути з громадської організації "Садівниче товариство Дніпро-8" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 500 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді:

Попередній документ
128832109
Наступний документ
128832111
Інформація про рішення:
№ рішення: 128832110
№ справи: 363/5598/24
Дата рішення: 01.07.2025
Дата публікації: 15.07.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.11.2025)
Дата надходження: 29.10.2024
Предмет позову: про зобов"язання вчинитии певні дії
Розклад засідань:
03.12.2024 09:30 Вишгородський районний суд Київської області
30.01.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
19.02.2025 11:00 Вишгородський районний суд Київської області
01.04.2025 15:00 Вишгородський районний суд Київської області