Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2025 року Справа № 520/18275/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м.Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 26.02.2019 по 18.07.2022 у сумі 1033692 (один мільйон тридцять три тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 86 коп. та за період з 19.07.2022 по 19.01.2023, у сумі 153634 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 48 коп .
Згідно з ч 1 ст. 171 КАС України суддя перевіряє чи подано позовну заяву у строк, установлений законом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам вказаної статті, оскільки позов поданий не у строки, встановлені КАС України.
Позов обґрунтовується тим, що позивач проходив службу у відповідача і звільнився у лютому 2019 року, незгоден із тим, що відповідач не виплатив йому частину грошового забезпечення, а тому неодноразово звертався до суду із позовними заявами.
Рішенням Харківського адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/3688/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015, 2018 роки (16 днів), а також індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 01.11.2017.
Рішенням Харківського адміністративного суду від 06.04.2025 у справі № 520/32733/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 26.02.2019 року по 23.11.2024 року, але не більше шести місяців, у сумі 153634 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять чотири) грн 48 коп.
Рішенням Харківського адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 520/33339/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки як учаснику бойових дій (70 днів) за 2015-2019 роки.
Рішенням Харківського адміністративного суду від 19.02.2025 у справі № 520/34477/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 по 23 листопада 2024 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Постановою Другого апеляціного адміністративного суду від 15.05.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 520/34477/24 залишено без змін.
Відповідно до правової позиції, сформованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України і ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до положень ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із врахуванням принципу добросовісності
Верховний Суд визначає принцип добросовісності - як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом- це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Верховний Суд в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 761/9584/15-ц зазначив, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Законодавство України не передбачає обов'язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає ч.3 ст. 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Якщо грошові суми, які має сплатити роботодавець працівнику за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
Непоодинокими є випадки, коли працівник за наявності спору з роботодавцем щодо розміру належних при звільненні незначних сум тривалий час не звертається до суду, а у позовній заяві зазначає мінімальну суму простроченої роботодавцем заборгованості, яку, на думку позивача, суд точно стягне у повному обсязі. Проте метою таких дій працівника є не стягнення заборгованості з роботодавця, а стягнення з нього у якомога більшої суми.
Позивач, неодноразово звертаючись до суду після свого звільнення вважав, що відповідач не виплатив йому всі суми як в період проходженням ним служби і відповідно й сум, які йому належали при звільненні, а також й вимог по ст. 117 КЗпПУ (оскільки мав місце спір про розмір сум між позивачем та відповідачем).
При цьому позивач мав розуміти, що він, неодноразово звертаючись до суду з вимогами по оплаті праці має право й на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а тому, добросовісно користуючись своїм правами, мав б заявити одночасно (при першому зверненні до суду) всі вимоги: як по оплаті праці, так і по вимогам згідно зі ст. 117 КЗпПУ.
Слід зазначити, що не одночасне заявлення вимог по оплаті праці, в тому числі, й при звільнені, штучно збільшує період, за який можливе стягнення спірних сум із роботодавця і в цьому разі може розглядатися як зловживання правами.
Отже, позивач звернувся до суду 09.07.2025, в той час як звільнився ще у 2019 році тому доцільно уточнити поважні причини пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку із вищевказаним позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
За приписами ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Cуддя А.А. Ширант