Справа № 683/3977/24
Провадження № 2/686/3579/25
заочне
16 червня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Козак О.В.,
при секретарі - Сірій Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В грудні 2024 року ТОВ «Веллфін» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 24.10.2021року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1716019 від 24.10.2021 року в електронній формі.
За умовами п.1.1 укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 днів.
Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується повідомленням № 937/10 від 17.10.2024 року ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору про споживчий кредит, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п. 1.5.1 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:
- 1.8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) гривень 00 копійок за перший день користування позикою;
- 1.8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору;
Відповідно до ст. 21 ч. 3 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Відповідно п. 1.1, 1.5 Договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 17.10.2024 року становить становить 17 384,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 9 384,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на його користь загальну суму заборгованість за договором про споживчий кредит № 1716019 від 24.10.2021 року в розмірі 17 384,00 грн., а також судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між 24.10.2021року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1716019 від 24.10.2021 року в електронній формі.
За умовами п.1.1 вказаного Договору укладеного між Позивачем та Відповідачем, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в позику в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього Договору.
Пунктом 1.3. вказаного Договору про споживчий кредит встановлено, що строк позики за цим Договором починається з 24.10.2021 та складає 30 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит до 23.11.2021 року.
Відповідно до п. 1.4. вказаного Договору, цей Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний Позичальником та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором.
Згідно п. 1.5.1 вказаного Договору, протягом строку позики, встановленого п. 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 1.8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1.8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до 1.5.2. вказаного Договору, у разі якщо Позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами), в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (проценти за понадстрокове користування позикою). При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 17.10.2024 р., на сайті Торговця через платіжний сервіс "Platon" була проведена успішна транзакція 24.10.2021р. в сумі 8000 грн. за реквізитами вказаної платіжної картки відповідача.
Отже, ТОВ «Веллфін» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання кредитним Договором № 1716019 від 24.10.2021р. належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 17 384,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 9 384,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
Вказані обставини підтверджуються: договором про споживчий кредит № 1716019 від 24.10.2021 та Додатком до нього; розрахунком заборгованості; інформаційною довідкою.
Згідност.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідноч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно дост.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог, в тому числі і розміру заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором про споживчий кредит №1716019 від 24.10.2021 року в сумі 17384 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 9384 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 612, 625, 1048,1049 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄРПОУ 39952398, адреса: 03601, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) заборгованість за Договором про споживчий кредит №1716019 від 24.10.2021 року в сумі 17384 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 9384 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄРПОУ 39952398, адреса: 03601, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) судовий збір в розмірі 2422,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту рішення суду - 23.06.2025 року.
Суддя: