Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія
"11" липня 2025 р. Справа № 594/238/25
Номер провадження1-кс/608/477/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури
у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання під час відеоконференції заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18 березня 2024 року за № 1202421810000000125 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
В провадженні Борщівського районного суду Тернопільської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, відомості про яке було внесено 18 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024210000000125 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
21 травня 2025 року суддя ОСОБА_5 подала заяву про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження з тих підстав, що з обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вона тривалий час працювала у Борщівському РВ УМВС України в Тернопільській області, з даними особами підтримує товариські відносини. Крім того, протягом останніх двох років суддя ОСОБА_5 перебуває у приятельських відносинах з цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 . Тому вважає, що такі обставини можуть викликати сумнів у її неупередженості чи об'єктивності під час здійснення судового провадження у даній справі.
6 червня 2025 року Чортківським районним судом в задоволенні заяви головуючої судді Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, відомості про яке було внесено 18 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024210000000125 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України відмовлено, оскільки, відсутні підстави, згідно вимог ст. 75 КПК України, які б перешкоджали участі судді Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 у розгляді справи.
24 червня 2025 року прокурор ОСОБА_3 звернувся до Борщівського районного суду Тернопільської області із заявою про відвід судді Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18 березня 2024 року за № 1202421810000000125, зіславшись на те, що сторона обвинувачення вважає, що повідомлення судді ОСОБА_5 про перебування в товариських відносинах з обвинуваченими очевидно викликає сумніви неупередженості судді і це може стати підставою для скасування судового рішення у майбутньому та призначення нового судового розгляду, що не відповідає інтересам кримінального провадження щодо його розгляду в розумні строки.
Відповідно до ухвали Тернопільського апеляційного суду даний відвід було передано на розгляд Чортківському районному суду Тернопільської області.
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, викладених в клопотанні.
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 подала письмове пояснення, в якому просила суд клопотання прокурора задовольнити, зіславшись на пояснення подані в самовідводі та в поданому поясненні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив надані пояснення ОСОБА_5 щодо перебування в дружніх відносинах з його цивільною дружиною ОСОБА_11 .
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 81 КПК України, неявка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.
Дослідивши заяву про відвід, повно та всебічно з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про відвід судді, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розглядусправи.
Вказаною правовою нормою визначено вичерпний перелік підстав відводу слідчого судді чи судді.
Згідно із ч. 1 ст. 80 вищевказаного Кодексу за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засіданнязобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 2 статті 81 КПК України визначено, що усі інші відводи, ніж передбачені ч. 1 ст. 81 КПК України, під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами першою, п'ятою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено: справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як «центр урагану». Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім'ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (пункт 28); будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім'ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв'язкам впливати на будь-яке судове рішення (пункт 29); іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (пункт 30); якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (пункт 55); неупередженість пов'язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об'єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (пункт 56); суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов'язків суддя не виявляє належної об'єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (пункт 61); суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов'язками (пункт 66); для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об'єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам'ятати, що від нього вимагають очевидної об'єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (пункт 87).
Статтею 7 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
У пункті 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов'язки ретельно (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002).
Як зазначено судом вище, суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.
З урахуванням викладеного, відвід має бути обґрунтованим, мати досить вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання безпідставному ухиленню судді від розгляду справи.
Враховуючи вище наведене, а також пояснення судді ОСОБА_5 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та обгрунтування сторони захисту, суд вважає, що клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 підлягає до задоволення, оскільки є об'єктивні критерії того, що розгляд вказаного кримінального провадження суддею ОСОБА_5 може викликати сумнів у її безсторонності в учасників кримінального провадження, так як вона з деякими з обвинуваченими перебуває у «дружніх відносинах».
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст ст. 76, 80 - 82, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження, відомості про яке було внесено 18 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024210000000125 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Матеріали кримінального провадження передати негайно до канцелярії суду для подальшого авторозподілу відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Ухвала набрала законної сили "11" липня 2025 року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 594/238/25.
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано "___"_______________2025 року.
Секретар: