Іменем України
14 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/36310/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28) до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8) про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулося Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-03-25-009241-с від 26 листопада 2021 року в частині за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції" ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль-плюс».
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновок Західного офісу Держаудитслужби від 26.11.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-03-25-009241-с є протиправним, оскільки позивачем не було допущено правопорушень, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі. Зокрема, відповідач у висновку зазначив, що переможець процедури закупівлі АТ «Укргазвидобування» не подав у встановлений строк документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, а отже, на думку відповідача, позивач мав би відхилити пропозицію цього учасника. Проте таке твердження є безпідставним, з огляду на те, що тендерна документація АТ «Укргазвидобування» не містила імперативної вимоги щодо обов'язкового подання переможцем процедури закупівлі відповідних документів. У додатку 2.1 до тендерної документації було лише рекомендовано, а не зобов'язано подати такі документи, і це прямо зафіксовано у тексті документації словами «рекомендації» та «звертаємо увагу». Таким чином, вимоги до переможця мали виключно інформативний та роз'яснювальний характер, і їх невиконання не могло бути підставою для відхилення пропозиції переможця.
Позивач також звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 17 та частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не має права вимагати подання документів, які не передбачені законодавством або містяться у відкритих державних реєстрах. Інформація, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у пунктах 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, міститься у публічних реєстрах, зокрема у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено справи про банкрутство. Таким чином, у позивача були всі можливості перевірити необхідну інформацію самостійно через відкриті реєстраційні ресурси, що ним і було зроблено. Отже, вимога щодо подання окремих документів у складі пропозиції або після визначення переможця не тільки не випливає з Закону, а й суперечить його положенням, оскільки фактично дублює відкриту публічну інформацію.
Позивач вважає, що відповідач у висновку фактично зобов'язав позивача здійснити дії, які не передбачені жодною нормою чинного законодавства, а саме розірвати укладений у межах законної процедури договір з переможцем торгів. Така вимога є незаконною, втручається у господарську діяльність позивача, порушує принципи стабільності договірних зобов'язань, дискредитує результати проведених відкритих торгів.
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що спірний висновок є протиправним, таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та пропорційності, і підлягає скасуванню.
Відповідачем Західним офісом Держаудитслужби подано відзив, в якому зазначено таке.
Західним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» на предмет дотримання замовником цього Закону при проведенні відкритих торгів на проведення будівельних робіт (Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ).
Проведеним моніторингом встановлено порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII, Закон) та викладено зобов'язальну частину висновку.
У констатуючій частині висновку зазначається про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення) та зобов'язання щодо їх усунення (з врахуванням наявності механізму усунення таких порушень), Західним офісом в констатуючій частині оспорюваного висновку (ІІ.Констатуюча частина) зафіксовано конкретні порушення при здійсненні публічної закупівлі UA-2021-03-25-009241-е і надано їм детальне обґрунтування. В контексті деталізованих обставин порушень міститься зобов'язання здійснити заходи щодо усунення порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону у встановленому законодавством порядку (з врахуванням наявності механізму його усунення та зазначенням способу, у який його може бути усунено).
Отже, відповідач вважає, що у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю конкретизовано, якого саме заходу має вжити позивач для усунення виявлених під час моніторингу порушень, а саме відповідач зобов'язав позивача усунути встановлене порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» щодо розірвання договору.
Проведеним моніторингом встановлено, що в порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс», яким не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону (пункти 2, 3, 8 частини першої), а укладено з вказаним переможцем договір від 29.06.2021 №215/8-21 на суму 3 182 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до вимог частини шостої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Тобто, Закон не містить винятку щодо можливості ненадання переможцем трогів документів, спосіб надання яких не визначений у тендерній документації
Відтак даною нормою Закону чітко визначено обов'язок переможця надати замовнику шляхом оприлюднення документи, які підтверджують відсутність відповідних підстав.
Однак, на порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс», яким не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону (пункти 2, 3, 8 частини першої), а укладено з вказаним переможцем договір від 29.06.2021 №215/8-21 на суму 3 182 000,00 грн з ПДВ.
Так, за нормою частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) за підстав, наведених у цій частині статті 17 Закону.
Частиною сьомою статті 33 Закону про закупівлі безальтернативно передбачено дії, які має та повинен вчинити замовник у випадку ненадання відповідних документів, переможцем, обов'язковість надання яких передбачено ст. 17 Закону - відхилити тендерну пропозицію та визначити іншого переможця.
Згідно з вимогою частини сьомої статті 33 Закону, у разі ненадання переможцем тендеру документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію даного переможця та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Однак позивачем відхилення тендерної пропозиції ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» вчинено не було, натомість укладено з вказаним переможцем договір.
Оскільки Західний офіс Держаудитслужби аналізує дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно наведене порушення було зафіксовано у констатуючій частині висновку.
Відповідач також не погоджується з тлумаченням позивачем статті 17 Закону № 922-VIII, та зазначає, що наявність норми у Законі щодо заборони замовником вимагати документальне підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних, а також можливість замовника самостійно перевірити відповідну публічну інформацію жодним чином не звільняє переможця від обов'язку відповідно до цього ж Закону надати замовнику документи (що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону) шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель.
Відповідач звертає увагу, що поняття «учасника закупівлі» та «переможця закупівлі» не є тотожними та чітко розмежовані у Законі №922-VIII. Так само як і розмежовані вимоги щодо надання ними відповідної інформації згідно вимог ст.17 Закону 922-VIII. Так, учасник повинен виконати вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII при поданні тендерної пропозиції, а у випадку, коли учасник переходить у статус переможця (тобто його визнано переможцем), він вдруге, але вже як переможець, а не як учасник, повинен виконати вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII, а саме ч.6 ст. 17 Закону № 922-VIII.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775), проводилась процедура закупівлі (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно статті 10 Закону) за предметом закупівлі: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ).
Згідно з протоколом засідання Тендерного комітету АТ «Укргазвидобування» №21П-031 від 03.06.2021 визначено учасника ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль -Плюс», з ціною тендерної пропозиції за результатами аукціону 3 182 000 грн з ПДВ, переможцем процедури відкритих торгів з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону щодо закупівлі 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ), №21П-031, ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-25-009241-c. Прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль -Плюс».
Позивачем укладено з ТОВ «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс» договір від 29.06.2021 №215/8-21 на суму 3 182 000,00 грн з ПДВ.
Західний офіс Державної аудиторської служби України у період з 18.11.2012 по 26.11.2021 проведено моніторинг процедури закупівлі Акціонерного товариства «Укргазвидобування» поточного ремонту будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ згідно з договором про надання послуг від 29.06.2021 року №218/8-21.
За результатами моніторингу відповідачем 26.11.2021 складено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-03-25-009241-c.
У висновку зазначено, що в недотримання вимог частини шостої статті 17 Закону переможцем тендеру ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» у визначений Законом термін не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону.
Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону, у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Однак, на порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс», яким не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону (пункти 2, 3, 8 частини першої), а укладено з вказаним переможцем договір від 29.06.2021 №215/8-21 на суму 3 182 000,00 грн з ПДВ.
3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов'язав позивача здійснити дійснити заходи щодо усунення порушень вимог частини сьомої статті 33 Закону у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» щодо розірвання договору. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 922).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно із пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертоїстатті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятійстатті 3 цього Закону.
Частиною шостою статті 8 Закону № 922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання
Згідно з пунктом 22 частини першої № 922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Відповідно до частин першої, четвертоїстатті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель, визначає Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 №1082, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893.
Щодо порушення частини 7 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс», яким, як переможцем торгів, не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону) суд зазначає таке.
Судом установлено, що у додатку 2.1 до Тендерної документації зазначено, що замовником рекомендовано, з урахуванням вимог цієї тендерної документації, переможцю процедури, на виконання вимог частини шостої статті 17 Закону, надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону.
Частиною першою статті 17 Закону № 922 визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону № 922 учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті (частина 4 статті 17 Закону № 922).
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель (частина 5 статті 17 Закону № 922).
Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог частини 7 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, встановлених статтею 17 вказаного Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
З аналізу частини 3 статті 17 Закону № 922-VIII слідує висновок, що вказаною нормою врегульвано порядок надання документів учасником процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції.
Натомість положеннями частини 6 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» обов'язок надання замовнику документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, покладений на переможця процедури закупівлі.
Таким чином, ненадання саме переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», має наслідком відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, позивачем не враховано, що невстановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов'язку відповідно до норми ч. 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» надати замовнику у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3 та 8 ч. 1 вказаної статті.
Отже, норма частини 6 статті 17 Закону № 922-VIII є імперативною та не містить застережень щодо порядку її виконання.
З огляду на викладене, висновок щодо недотримання замовником пунктів 6 частини першої статті 17 Закону № 922 є правомірним, тому підстави скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-12-002796-c відсутні.
Також суд зауважує, що відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922 у висновку обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Що стосується висновку Держаудитслужби, в частині визначеного способу усунення установлених порушень.
У постанові від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об'єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.
У постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд по-перше наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
По-друге, згідно зі сталою практикою Верховного Суду незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов'язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави. Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.
У спірному висновку відповідач зобов'язав позивача розірвати укладений за результатами тендеру договір з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» щодо розірвання договору.
Отже, орган державного фінансового контролю, з урахуванням суті констатованих порушень, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із зазначеним учасником, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню.
Таким чином, хоча Держаудитслужба має право зобов'язати замовника припинити договір, конкретний правовий механізм (розірвання, недійсність, нікчемність) замовник обирає самостійно - залежно від характеру порушення.
Отже, твердження позивача про відсутність їх конкретизації є безпідставними.
Судом відхиляється посилання позивача на правові висновки Верховного Суду щодо порушення відповідачем принципу пропорційності під час визначення способу усунення виявлених в ході моніторингу порушень у процедурі публічної закупівлі з огляду на таке.
Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
У справі, що розглядається, встановлене порушення унеможливлювало укладення договору, отже мало наслідки для особливостей перебігу процедури публічної закупівлі, які направлені на дієвість принципів здійснення публічних закупівель, закріплених статтею 5 Закону № 922-VІІІ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу є обґрунтованим, складеним з урахуванням всіх суттєвих обставин, а спосіб усунення виявлених моніторингом порушень процедури публічної закупівлі є пропорційним у співвідношенні із суттєвістю цих порушень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені судом обставини, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність свого висновку.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28) до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова