про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
14 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1339/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Луганського окружного адміністративного суду 30 червня 2025 року надійшов адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суму у розмірі 760180,06 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Ухвалою від 04 липня 2025 року адміністративний позов залишено без руху; запропоновано Військовому інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) доказів повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, та його відмови у добровільному порядку відшкодувати такі витрати.
На виконання ухвали від 04 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, від позивача до суду 11 липня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача заначив, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований на тимчасово окупованій території, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
З посиланням на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 200/3924/22, представник позивача зазначив, що на позивача не має перекладатись тягар сповіщення відповідача, в разі якщо адреса реєстрації такої особи знаходиться на тимчасово окупованій території, а інша адреса місця проживання чи перебування позивачу не відома.
Також, з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 200/4381/22, представник позивача зазначив, що ненадання позивачем (суб'єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у зв'язку з перебуванням його на тимчасово окупованій території, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права позивача на подання адміністративного позову та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.
Представник позивача зазначив, що позивачем зроблено декілька телефонних дзвінків за єдиним відомим засобом зв'язку із Акімовим Вадимом Віталійовичем, водночас такі телефоні дзвінки так і залишились без відповіді. Виходячи із свідомого небажання відповідача виходити на зв'язок, не повідомлення позивачу іншої адреси для листування, окрім тієї, що знаходиться на тимчасово окупованій території і його вочевидь зневажливого ставлення до виконання своїх обов'язків, як курсанта і сторони контракту, про що свідчить факт самовільного залишення їм військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, представник позивача вважає, що цього достатньо для висновку про небажання відшкодування позивачу витрат у розмірі 760180,60 грн в добровільному порядку.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, надану на виконання ухвали суду від 04 липня 2025 року, суд виходить з такого.
Залишаючи без руху позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», суд зазначив, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат безпосередньо пов'язано з відмовою особи добровільно відшкодувати витрати.
Проте позивачем не надано до позовної заяви доказів повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 760180,06 грн, та його відмови у добровільному порядку відшкодувати такі витрати.
Саме цей недолік став підставою для залишення позовної заяви без руху ухвалою суду від 04 липня 2024 року.
Надаючи оцінку доводам представника позивача, зазначеним у заяві про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем хибно розтлумачено вимоги ухвали суду, та помилково ототожнено необхідність надання до суду доказів відмови відповідача добровільно відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з утриманням позивача у вищому навчальному закладі, з наданням доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.
Тому посилання представника позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 200/4381/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 200/3924/22, є необґрунтованими, з огляду на те, що такі висновки не є релевантними до даної справи та постановлені за інших фактичних обставин.
Також представником позивача не надано до суду доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин про вжиття позивачем заходів щодо повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 760180,06 грн в інший (альтернативний) спосіб, ніж направлення відповідного повідомлення поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання.
Щодо посилання представника позивача, що ОСОБА_1 ще під час підписання контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального підрозділу закладу вищої освіти був ознайомлений із наслідками своїх незаконних дій, які призвели до розірвання такого контракту 07 червня 2025 року, то суд зауважує, що наведений контракт не визначає часових меж його дострокового розірвання через небажання курсанта продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто часу виникнення події, із настанням якої у відповідача виникає обов'язок добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Тому суд вважає, що цей контракт сам по собі без ознайомлення відповідача із наказом про його відрахування з числа курсантів та достроковим розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) не свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з настанням події, з якою пов'язане виникнення його обов'язку на добровільне відшкодування витрат з утримання у вищому навчальному закладі, а також із розміром такого відшкодування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, на які вказано судом в ухвалі від 04 липня 2024 року та які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище та з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити Військовому інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» строк для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати Військовому інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) доказів повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 760180,06 грн та його відмови у добровільному порядку відшкодувати такі витрати.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.О. Пляшкова