про відмову у роз'ясненні судового рішення
14 липня 2025 року 320/19073/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, в розмірі 2684,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим включенням відомостей про розмір виплачених за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення зі служби, додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, обчислених від відповідних нарахованих окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) станом на 01.01.2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, в розмірі 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим включенням відомостей про розмір виплачених за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення зі служби, додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, обчислених від відповідних нарахованих окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року повернуто особі, яка її подала.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 у справі №320/19073/24 набрало законної сили 20 березня 2025.
Позивачем, подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд:
- роз'яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі №320/19073/24 в частині порядку обчислення додаткових видів грошового забезпечення, та премії, а саме, який конкретно встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб необхідно застосувати відповідачеві при обчисленні вище зазначених складових грошового забезпечення, на 01.01.2018 року, чи на 01.01.2023 року.
Заява мотивована тим, що відповідачу при виконанні рішення суду не зрозумілий порядок обчислення додаткових видів грошового забезпечення, у зв'язку з чим розмір додаткових видів грошового забезпечення обчислено у відсотках на підставі прожиткового мінімуму 1762 грн., що діяв станом на 01.01.2018 року.
Згідно частиною третьою статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що рішення по даній справі було прийнято судом в порядку письмового провадження, заяву позивача про роз'яснення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 у справі №320/19073/24 розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко спів відповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 19 постанови № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" судам роз'яснив, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, суд зазначає, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
Отже, фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.
Критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 17.12.2021 у справі № 826/9341/18.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення суду встановлено, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребують.
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачено його двоякого тлумачення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 у справі №320/19073/24 є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
Натомість, із поданої заяви, суд встановив, що підставою для звернення не є недолік судового рішення в форматі його незрозумілості, а визначення механізму виконання рішення суду, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
В контексті цього суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Відтак, порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
В заяві про роз'яснення судового рішення, ОСОБА_1 просить роз'яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі №320/19073/24 в частині порядку обчислення додаткових видів грошового забезпечення, та премії, а саме, який конкретно встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб необхідно застосувати відповідачеві при обчисленні вище зазначених складових грошового забезпечення, на 01.01.2018 року, чи на 01.01.2023 року.
Обґрунтовуючи подану заяву про роз'яснення судового рішення, ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у даній справі, видано оновлену довідку станом на 01.02.2023 року, в якій додаткові види грошового забезпечення та премія розраховані за прожитковим мінімумом станом на 01.01.2018 рік.
У зв'язку з цим, на переконання заявника, виникає необхідність в роз'ясненні судового рішення, в частині питання, що стосується застосування календарного року, яким встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб щодо визначення додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Разом з тим, проаналізувавши рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, в тому числі, дослідивши текст резолютивної частини рішення суду, суд вважає, що дане судове рішення є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
При цьому, суд зазначає, що у даній справі судом не вирішувалося питання щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення в адміністративній справі №320/19073/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кочанова П.В.