ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"14" липня 2025 р. Справа № 300/4730/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі -- позивач, ОСОБА_1 ) 07.07.2025 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду) в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та скасувати рішення від 08.05.2025 року №3944-3153/Б-02/8-0900/25 про не зарахування стажу та перерахунку пенсії;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про зарахування страхового стажу згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , періоди роботи з 10.04.1990 по 08.10.1990, з 15.10.1990 по 27.01.1991, з 31.01.1991 по 02.04.1991, з 02.09.1998 по 19.08.1999, з 01.10.2002 по 01.02.2004 роках;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зробити перерахунок пенсії з 25.02.2021 за 2021 рік, за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік з урахуванням страхового стажу згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , періоди роботи з 10.04.1990 по 08.10.1990, з 15.10.1990 по 27.01.1991, з 31.01.1991 по 02.04.1991, з 02.09.1998 по 19.08.1999, з 01.10.2002 по 01.02.2004 роках;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зробити перерахунок пенсії з 01.03.2022 року після проведення індексації встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 після проведення індексації встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2024 після проведення індексації встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2025 року після проведення індексації встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закону №3674-VI, Закону України "Про судовий збір"), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні.
Законом України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", зокрема, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позову суддею встановлено, що ОСОБА_1 заявлено декілька поєднаних позовних вимог немайнового характеру, які за своїм предметом складають дві вимоги немайнового характеру, а саме пункти 3 та 4 прохальної частини позовних вимог, які визначають окремі періоди, а також обґрунтовуються різними обставинами та предметом доказування. Проте судовий збір позивачем сплачено лише за одну позовну вимогу.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за звернення до суду з даним позовом за ще одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн.
Також, в силу вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Водночас, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був проведений її черговий та/або останній перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів мав місце саме такий її розрахунок чи розрахунок складових пенсії.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Дослідивши подані позивачем матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування шестимісячного строку звернення до суду, зважаючи на таке.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою, на яку в травні 2025 року відповідачем надано відповідну запитувану інформацію, зокрема, копії документів, що підтверджують призначення, перерахунок, проведення індексації його пенсії в 2022, 2023, 2024, 2025 роках, копії яких долучено до адміністративного позову.
Разом з тим, цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано 07.07.2025, водночас позовні вимоги стосуються відновлення порушеного права на отримання пенсії з врахуванням індексації за 2022, 2023, 2024, 2025 роки з 01.03.2022.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
За вказаних обставин, позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 06.01.2025, який передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом.
Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 06.01.2025 позивач суду не навів.
В той же час, суд звертає увагу позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, оскільки у справах, предметом розгляду яких було оскарження дій територіального органу ПФУ щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, Верховним Судом постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 по справі №200/422/24, від 27.01.2025 по справ №620/7211/24, від 28.01.2025 по справі №440/4663/24, від 28.01.2025 по справі №120/1483/24, позовні вимоги в частині перевищення позивачем шестимісячного строку звернення до суду залишено без розгляду відповідно до частини 2 статті 122 КАС України.
Верховний Суд у зазначених постановах виснував, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених висновків Верховного Суду, які стосуються дослідження судом строків звернення до суду у спорах щодо не нарахування та невиплати індексації пенсії, у повному обсязі, яка є щомісячною виплатою, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 06.01.2025.
Крім того, в сталій судовій практиці Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказують на необхідність застосування строків звернення до суду, в тому числі щодо правовідносин, які виникають на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- долучення документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску в період з 01.03.2022 по 06.01.2025.
В разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.